На висоті почуттів
24. Ярослав
Ми розмовляли, сиділи і дивилися вдалечину, обіймалися і цілувалися і я був найщасливішим за останній період життя. Немов ця дівчина мене повертає до життя, дарує радість і жагу до життя. Ніби з'явився сенс, який мотивує тебе робити подальші кроки і дізнаватися про її життя, те що її хвилює, мені хочеться подарувати їй весь світ. Я сам у шоці від себе і своїх бажань, я досі не вірю що це кохання з першого погляду, а її ОЧІ...
-Ні, ні, я сподіваюся, що це просто від того що я давно не мав близькості і мене ця дівчина просто заворожила. Я дійсно боюся знову відкритися і повірити, що щось може бути у нас.
Ми дивилися на гори і кожен думав про своє, вона зовсім юна, така щира, ніжна та красива. Мені хочеться дивитися на її постійно, торкатися неї, вдихати аромат її волосся, заправляти за вушко неслухняне пасмо волосся, носити на руках та цілувати.
-Не змерзла? , - запитав я
-Ні, ти мене грієш, то мені аж спекотно, - сказала я сором'язливо.
-Давай збиратися, а то вже скоро буде темно, а нам ще їхати досить довго, - запропонував він.
-Так, а ми ще сходимо до річки? - я запитала Яра.
-Звичайно, принцеса, - сказав він, поцілував мене у носик і ми пішли збиратися.
-Наче все склали, тоді пішли до річки, тут є вузенька стежка, але будь обережна, - ніжно сказав він.
#1334 в Жіночий роман
#4883 в Любовні романи
#2195 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
