На висоті почуттів

22. Стася

Ми присіли на лавку, Яр відкорковував вино, я розкладала фрукти.

Він передав мені келих з вином, а собі взяв келих з соком. Ця тиша, спокій навкруги гори, шум водоспаду, просто картинка, яка стала моєю реальністю.
На вулиці було прохолодно, піднявся вітерець, та Ярослав накрив мене і себе пледом.

 Я спочатку засормилася, коли він притиснувся до мене, та декілька ковтків вина зробили свою справу. Я наче стала більш сміливішою, і притиснулася до нього у відповідь, і поклала голову йому на плече. Він ніби завмер.
Декілька хвилин ми сиділи і мовчали, та потім він промовив: 

-Як тобі?
-Мені дуже подобається, гарний краєвид, романтичний пікнік... для мене ніколи такого не робили, ніби це сон.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше