Ми присіли на лавку, Яр відкорковував вино, я розкладала фрукти.
Він передав мені келих з вином, а собі взяв келих з соком. Ця тиша, спокій навкруги гори, шум водоспаду, просто картинка, яка стала моєю реальністю.
На вулиці було прохолодно, піднявся вітерець, та Ярослав накрив мене і себе пледом.
Я спочатку засормилася, коли він притиснувся до мене, та декілька ковтків вина зробили свою справу. Я наче стала більш сміливішою, і притиснулася до нього у відповідь, і поклала голову йому на плече. Він ніби завмер.
Декілька хвилин ми сиділи і мовчали, та потім він промовив:
-Як тобі?
-Мені дуже подобається, гарний краєвид, романтичний пікнік... для мене ніколи такого не робили, ніби це сон.
#1337 в Жіночий роман
#4863 в Любовні романи
#2183 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.06.2026