На висоті почуттів
14. Ярослав
Я на мить задумався: а якби ми виглядали парою?
Думаю — нічого так. Хочу, щоб ця дівчина була моєю. Хоч ще вчора я не був готовий до серйозних стосунків, сьогодні все змінилося.
От так сильно мене хвилює ця незнайомка з гарним іменем Стефанія. Воно їй дуже пасує. Трошки норовлива, але добра, і я бачу — я теж її хвилюю...
— Стефо, чуєш, я поряд, — сказав я і взяв її за руку.
— Вона з дитинства сильно боїться грози, — сказала Аліна.
— Так, так, — підтвердила Марта.
Я не знав, що зробити, чим допомогти. Хотів обійняти за плечі, і раптом відчув, як вона притуляється до мене ще сильніше, немов маленький зайчик, який боїться.
— Бачиш, уже стихає гроза, злива меншає, зараз будемо їхати, — сказав я, намагаючись заспокоїти її голосом і дотиком.
— Добре… — відповіла Стефанія, вже спокійніше, і в її очах з’явилося тихе полегшення.
#1334 в Жіночий роман
#4883 в Любовні романи
#2195 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
