На уламках

18

Плачуть за тобою небеса.
Темна і холодна тече вода.
В серці оселилася зима.
І примари водять хороводи.

Ти загинув. Більш тебе нема.
Свічка догорає у ікони.
Не почують більш твої слова,
Не побачать посмішку ніколи.

Стара мати мовчки у вікна.
І журба сльозою по обличчю.
Сина рідного думками проводжа
В сон його останній і одвічний.

Батько біля грубки щось шуршить.
Тремтять руки - у вогонь кидають дрова.
Ніби душу хоче відігріть -
Син назавжди повернувсь додому.

Спи, солдате, у землі спочинь!
Адже вже свою полишив війну,
Ти віддав усе, як боронив
Землю батьківську і рідну Україну!

Подобається

#2928 в Різне
#752 в Поезія

Відредаговано: 14.03.2023