Листям з дерева жовтень опав.
Теплих хочу обійм і кохання.
Щось у серці співає журба,
А слова оповиті зітханням.
Почуваюсь пустим як город:
Врожай зібрано - все у коморі.
Хоч, здавалось, немало чеснот,
Та падінь вистачало доволі.
Прагне серце нових перемог.
Розум знає, що сил недостатньо.
Просто хочеться з кимось удвох
Розпалити спільне багаття.
Пережити б цю кляту війну,
Божевільну смертельну жниву,
Щоби хоч на годину якусь
Знов відчути себе щасливим.
Відредаговано: 14.03.2023