На уламках

11

Знову Київ прокинувся з люттю
На вандалів з мокшанських боліт.
З болем в серці нам кожен приліт,
Що ніколи не буде забутим.

Мирний сон зло перерваний дроном.
З брудом й цеглою змішана кров.
Як в душі зберігати добро,
Коли прагнеш кричати прокльони?

Ворог нищить будинки прості.
Під уламками - мирні містяни.
Чому ж раді ви так, росіяни?
Зачекались вас в пеклі чорти!

Подобається

#2934 в Різне
#752 в Поезія

Відредаговано: 14.03.2023