14.1

 Нарешті мені вдалося спекатися цієї навязливої Каріни. Дівчина вперто натякала на продовження стосунків, а мені зовсім цього не хотілося. Не в моїх правилах зустрічатися з кимось більше двох разів. Сподіваюся мені вдалося їй пояснити, що продовження не буде. Хоча з цією бестією важко бути переконливим.

Сівши у своє директорське крісло , одразу вмикаю  комп'ютер з надією з головою поринути у роботу, бо  з останніми подіями геть закинув справи компанії. 

-- Привіт, мій дорогий друже. Бачу ти доволі активний після вчорашнього, уже весь в роботі. Ну, ... давай розповідай другові, як усе пройшло і попроси свою секретарку приготувати нам кави.

--  Якщо хочеш кави, то люб'язно попроси Уляну, вона приготує, а я не буду, мене Ліна нагодувала млинцями. До речі, вона відмінно варить каву. 

-- Ммм ..., значить у тебе ідеальна дружина!? А Каріна, ... не заважала вам? 

-- Все, як завжди. Провели разом ніч і побажали один одному всього доброго та й розїхалися хто куди. Ліна все розуміє.  

-- Боже, як це  скучно і не цікаво. Вона ж у тебе ночувала,  а твоя дружина Ліна зовсім не ревнувала, не била посуд і не висмикувала суперниці волосся   ...

-- Нічого з того, що вигадує твоя дурна голова не було. Хоча Ліна дійсно застукала нас у доволі пікантній ситуації. Ми були настільки захоплені пристрастю, що й не помітили де саме знаходимось, а вона бідолашна подумала, що до квартири увірвалися грабіжники.

-- Ого! -- присвиснув друг. -- Та у вас там  просто італійські пристрасті розгорілися.

-- Бачу ти вже в курсі останніх новин. Давай і мені розкажи чим сьогодні живе столиця,  --  не маючи бажання продовжувати не потрібну бесіду, кажу другові, який вертів у руці ґазету, щоб поділився зі мною свіжими новинами.

-- Оооо  ..., ти просто не повіриш, і дуже добре, що сидиш у кріслі! Столиця сьогодні обговорює таємне одруження відомого бізнемена і в минулому завидного жениха на простій, сільській дівчині на таке гарне ім'я -- Ліна.

-- Що ти  таке верзеш? 

-- Сам поглянь, Олена Павлівна дала інтерв'ю жовтій пресі. Вітаю  Артеме, сьогодні тебе не обговорює лише лінивий, -- театрально підсунувши мені ґазету промовив друг. Взявши її в руки одразу натрапив на заголовок. 

               Плачте дівчата , Артем Гаврилов більше не холостяк! Хто ж його загадкова обраниця??? Хто полонив серце нашого красеня??? 

Цього не може бути думав я, наскоро бігаючи рядками статті. Як моя мама наважилася на таке? Як могла висміяти мене? Піднявши свій погляд на Олега я хотів відсунути ґазету, але раптом на очі потрапив рядок у якому йшлося, що моя матуся  влаштовує вечірку з нагоди нашого з Ліною одруження. З її слів вона хоче офіційно представити загалу свою загадкову невістку.

-- Ти розумієш, що цією витівкою мама вирішила помститися мені, -- зі злості я зімяв ґазету і жбурнув нею у стіну. У мені закипала злість, тому що ця гра має бути за моїми правилами, а не так, як хочеться моїй дорогій мамі. Вона надумала продемонструвати усім, яка жахлива у мене дружина. Думає, що коли осоромить мене, то я спекаюся її.

-- Як би там не було ,але на тебе чекає шалено цікава вечірка. Тобі ніяк не вдастся її оминути. Олена Павлівна вже поділилася датою і місцем проведення тож друже, ... очікуй запрошення, -- зловтішався найкращий друг.

-- І, що мені тепер робити? Як показати своє опудало людям? Ти ж сам  бачив яка Ліна не стандартна. І це  ще я підібрав гарне слово, бо якщо бути чесним, то вона ... жахлива.

-- Я думаю ти перебільшуєш. Зараз навіть з геть не красивої дівчини можна зробити шикарну модель, а у твоєї фігура сантиметр до сантиметра.

-- Я вже казав тобі, що намагався змінити Ліну, але нічого не вийшло. Сам бачиш, як природа познущалася над нею. 

-- Ну, ... не природа, а швидше життя. Сама по собі Ліна не така вже й жахлива, як ти її малюєш . Їй потрібні гроші і вміла рука професіоналів, тоді навіть ти її не впізнаєш.

-- І, що ти пропонуєш, геній - винахідник ? Давай підкажи мені хто візьметься за мою  "красуню"? Покажи мені цього сміливця, -- запитав я друга у якого в житті все легко і просто. Завжди є ідеї, як викрутитися з будь-якої западні. Та схоже і він у цій ситуації зайшов у глухий кут, задумливо потираючи потилицю.

-- Слууухай ... так у тебе тітка, здається ...  модний критик. Як же ж її , ... Мері Клер! Вона точно зможе допомогти Ліні. 

-- Ага, Мері Клер або просто ... тьотя Маша. Моя мама терпіти її не може. Хоч вони і сестри. Ще ж молодих років були суперницями у всьому.

-- Ну от  одразу вб'єш двох зайців одним пострілом. Отримаєш дружину  красуню і помстишся Олені Павлівні. Покажеш, як її задум обернувся проти неї. 

-- Тітка дуже дивакувата особа і навряд чи зможе допомогти Ліні. Ну не вірю я, що з неї вийде красуня, навіть якщо над нею працюватиме сотня професіоналів. 

-- Не будь песимістом! Спробуй і сам побачиш, що моя інтуїція мене ніколи не обманює. Подзвони їй і скажи, що маєш для неї цікавий експеримент.

-- Подзвоню, але спершу своїй мамі і скажу все, що думаю про її витівку.

-- Друже, не загострюй, зроби вигляд, що тебе це зовсім не зачепило і втри носа геть усім показавши  красуню  дружину.

-- Я наперед знаю, що нічого не вийде.

-- А ти спробуй, а тоді й поговоримо ...

***