10.1

Коли я привіз Ліну додому, то одразу помітив, що до нас завітали гості. Біля будинку стояв не дуже вміло припаркований білий Mercedes, люкс класу. Тож можна заздалегідь передбачити, що приїхали особи жіночої статі і одній із них посвідчення водія дісталося у подарунок. 

Цікаво, хто ж це навідався до нас, а може мама спеціально когось запросила у гості? Ну що ж, якщо так, то  мені це лише на користь. Так звістка про моє одруження розлетиться ще швидше ніж я планував.

 Глянувши на Ліну ще раз переконався, як мені з нею пощастило. Дівчина чемно стояла поряд чекаючи моїх вказівок, що робити далі. Якби вона була хоч трохи красивою, наш шлюб з легкістю перетворився з фіктивного на справжній. Та, мабуть, немає на землі дівчат ідеальних  геть у всьому. Красива -- меркантильна сучка, не красива -- добра душа, якись повний дисонанс. Куди поділися дівчата три в одному???

-- Схоже у нас гості, Ліно.

-- І, що мені робити?

я дівчина таки ідеальна.

-- Ходімо, подивимося кого саме до нас принесло, точніше сказати привезло. Та хто б там не приїхав пам'ятай,  ти моя --  дружина. Якщо доведеться підігрувати мені, то роби це невимушено і реалістично. 

-- Я буду старатися, обіцяю.

Минувши сходи, перед самими дверима я начепив на обличчя голівудську посмішку і пропускаючи Ліну вперед зайшов до будинку. Схоже моя інтуїція мене ніколи не підводить. У залі на моєму улюбленому дивані сиділа мама і ще дві представниці кращої половини людства, влаштувавши чайну церемонію. 

-- Вітаю, дами! --- аж занадто весело промовив я.

-- Артеме, любий, як добре, що ти вже вдома. Познайомся, моя подруга -- Софія Михайлівна і її красуня - донечка -- Аделаїда, але ми називаємо її просто -- Адель. Вона працює моделлю -- виспівувала моя матуся геть забувши про наш ранішній конфлікт.

Глянувши на дівчину я одразу зрозумів, що панянка належить до класу хижачок і дуже полюбляє полювання на таких чоловіків, як я. Довге руде волосся, червона облягаюча міні сукня і чорні лакові туфлі на десяти сантиметрових підборах, ммм ... самий раз потягувати гарячий чай у компанії двох жіночок за п'ятдесять. Дівчина непогано підготувалася. Моя матуся точно нащебетала, що їй потрібна невістка, та я зараз вас усіх трьох розчарую. Адель звісно бентежить мою сексуальну фантазію і я не проти продовжити знайомство, але за умови, що воно буде одноразовим. Та по очах бачу, що ця модель очікує від мене набагато більшого.

-- Радий знайомству, Адель. Я -- Артем!  Ліно, кохана ти теж познайомся з нашими гостями. 

Слово "кохана" одразу дало потрібний ефект. Вмить усі звернули увагу на мого сірого страшка. Мені навіть смішно стало від їхніх великих і круглих очей.

-- Не знала, що ти одружений. Олена Павлівна  казала, що ... 

-- Знаєш, Адель я одружився лише кілька днів, тому  мама ще не дуже звикла до мого нового статусу.

Одразу видно,  що дівчину не потішили мої слова. Про це яскраво засвідчували її надуті, рожеві губи. 

-- Артеме, сину невже обов'язково усім розповідати, що ти жалість сплутав з коханням і одружився з брудною обірванкою? Ти ж добре знаєш я ніколи не прийму цього шлюбу. Для мене ця особа навіть у ранзі з прислугою не стоїть, скривилася Олена Павлівна, не хвилюючись наскільки різко говорить про мене. 

-- Мамо, я кохаю Ліну і тобі доведеться з цим змиритися, хочеш ти того чи ні.

Для того, щоб моя вистава виглядала ще більш переконливою я притягнув Ліну до себе і власно обійняв за талію. Від несподіванки моя страшко долонею торкнулася моїх грудей намагаючись відсторонитися, але вириватися все-таки не стала.

-- Знаєш, Артеме я б ніколи не подумала, що ти можеш одружитися з такою, як ця бомжиха. Ти лише глянь на кого вона схожа. Це не жінка! Це бліда, сіра міль з бабусиної шафи. 

-- Це мій вибір Адель і не тобі його судити. Будь обережною зі словами. Я не дозволю ображати Ліну.  

-- Коли люди дізнаються з ким ти одружився, вони розділяться на два табори. Одні співчуватимуть тобі, а інші будуть висміювати тебе. Та я готова допомогти тобі і вберегти від ганьби. Тобі варто лише кілька разів з'явитися на публіці у моїй компанії і ніхто навіть не подумає, що ти одружився з опудалом.

Моє терпіння майже закінчилося. Схоже кожен грає свою роль навіть не помічаючи мене, а я хоч і бідна, але людина. Олена Павлівна привселюдно висміяла мене, як дружину Артема. Артем розігрує нікому не потрібне кохання, Адель відкрито пропонує себе моєму  "чоловікові", а я стою і кліпаю очима. Досить! Хтось просив реалістично підігрувати йому ..., я готова.

-- Артеме, коханий схоже наша гостя не знає, що таке справжні почуття. Та й куди їй, вона ж у нас модель, а вони всі такі холодні, -- копіюючи Адель, тоненьким голоском хрипіла я, щоб ще більше розізлити гостю.

Я міцно тримала Артема за руку, шукаючи у його долоні підтримку. 

-- Та, що ти знаєш про модельний бізнес. Поглянь на себе, ти ж справжнісіньке опудало. Твій одяг схожий на лахміття, -- скривилася Адель, дивлячись на мене з осудом. 

-- Хай так, та кохає Артем мене і допомога твоя йому не потрібна ..., Адель.

-- Артеме, негайно забери свою нахабу звідси. Перш ніж знайомити з людьми нашого кола, навчи її хоч елементарних манер, -- прогриміла Олена Павлівна.

-- Із великим задоволенням. Ходімо, Ліно на кухню, пообідаємо разом, а ви насолоджуйтеся своїм ідеальним смаком.

Артем так і тримаючи мене за талію повів за собою на кухню. Вперше в житті я дала бій за свою гідність і дуже пишаюся цим. Хоча якби не Артем навряд чи стала аж настільки сміливою. Саме його підтримка допомогла мені.