Розділ 32

- Ти хвилюєшся? - запитую стискаючи руку коханого та легенько гладжу пальцем його руку.

- Так - коротко відповідає, бо вся увага сконцентрована на дверях, що в будь-який момент може відчинити лікар і покликати нас на плановий візит. Сьогодні ми дізнаємось кого ми чекаємо, дівчинку, чи хлопчика - А ти? - запитує поглажуючи мій вже немаленький животик.

- Трішки, бо не можу дочекатися коли дізнаюсь хто в нас буде - раніше, коли запитувала у Макса, кого він хоче, хлопчика, чи дівчинку Макс відповідав, що йому байдуже, в будь-якому випадку він буде щаслиивим. Можливо зараз все змінилось - Максе, а ти кого хочеш?

- Донечку - з чуттєвістю на яку здатний чоловік відповідає Максим - А ти, кохана?

- Я теж, але якщо буде хлопчик, то теж буду рада - Макс ще щось хоче сказати, але відчиняються двері і нас запрошують до кабінету лікаря.

- Вікторія, як ви себе почуваєте? - цікавиться лікар.

- Все чудово, втоми більше не має. Харчування та режим відпочинку вдалось налагодити, жодних нарікань щодо цього.

- Це хороші новини. Оуу ви сьогодні дізнаєтесь стать вашої дитини - відмічає щось в себе у комп'ютері.

- Так - це вже Максим відповідає. Виглядає дуже зосередженим.

- Добре, проходьте, будь ласка, лягайте. Я зараз все підготую. А Ви Максиме можете ось тут поруч із дружиною залишитись - виконую всі дії, що сказав лікар під пильним поглядом Максима. Макс тримає мене за руку та як на диво дуже тихо очікує, що скаже лікар.

- Ну, що ж  подивимось, хто з'явиться на світ у Вікторії та Максима - пауза, лікар уважно дивиться на екран - Вітаю у вас буде хлопчик. Справжній козак - на очах з'являються сльози. Чутливий момент. Боюсь глянути на Максима, бо він хотів дівчинку, а тут син. Яка буде його реакція?

- Син? - ніби уточнює Максим, чи йому це не почулось.

- Сміливо можу сказати, що син. А дивлячись на вас народиться справжній красень - лікар в гуморі сьогодні.

- Максе, ти радий? - стискаю його руку.

- Звісно, маленька. Я дуже щасливий. Я і мріяти не міг, що в мене у найближчому майбутньому з'явиться син. Наступна буде дівчинка - каже Макс, чим викликає посмішку у лікаря.

- Все вірно. Діти - це добре. Це те, що примножує щастя та любов. Одягайтесь Вікторія.

Поки я приводила себе до ладу, Макс про щось розмовляв із лікарем. Наш хлопчик він ще не з'явився на світ, а я вже відчуваю, що характер буде як у татка і можливо очі, посмішка. Точно буде його маленька копія.

- Вікторія, ось ваші рекомендації до наступного візиту. Нічого складного, позитивні емоції, відпочинок, смачна та корисна їжа. Якщо буде тривожити спина, чи втомлюватимуться ніжки побільше відпочивайте.

- Добре, дякую лікарю. Ходімо? 

- Так, маленька.

Вийшовши на вулицю роблю вдих на повні груди, ох, як добре. Така чудово погода так і хочеться піти до набережної та морозива. Чим одразу діліюсь із Максимом, він одразу погоджується. Тут близько трішки погуляємо, а потім повернемось до автомобіля.

- Милий, ти засмутився?

- Ні. Був впевнений, що буде донька схожа на тебе. Сину я теж зрадів, хіба можна не радіти, це частинка нас. Нашого кохання.

- Виявляється ти романтик.

- Виявляється. Це ти таким мене робиш.

- Це добре?

- Звісно. Вікусь, не переймайся, я радий сину, але повторюю ще раз, наступна буде донька. Ти захочеш другу дитину, не зараз в майбутньому?

- Так. Дивлячись на ваші стосунки із Григорієм, я давно вже думала, що точно хочу двох діток.

- От і чудово. Ходімо по морозиво. Все ще шоколадне, чи смаки змінюються? - натякає на мої раптові вигадки щоб це таке з'їсти. Ніяких незвичних поєдань нема, це більше про те, що сьогодні я хочу полуницю, а завтра не можу на неї не те, що їсти, а дивитись, а наступний день їм малину. 

- Шоколадне із шоколадною крихтою - я тільки промовляю це, а в роті вже утворюється слина так хочеться поласувати цим прохолодним десертом.

- Тримай маленька - подає мені морозиво.

- А собі?

- Я не хочу, а якщо захочу, то наш поцілунок буде зі смаком шоколаду.

- Хм, романтик. Максе, це можна вже займатись дизайном кімнати для нашого хлопчика? - в будинку вистачає вільних кімнат, ще не всі роботи зроблені. Чекають на свій час. От як одна із дитячих кімнат. Вирішили, що займемось дизайном, як тільки будемо знати хто в нас буде.

- Так у вирі подій я і забув про це.

- Так, ти останнім часом багато працюєш. Втомлюєшся, хоча і намагаєшся це не показувати.

- Хочу скоріше налагодити всі процеси до народження нашого хлопчиська, щоб потім проводити більше часу вдома з вами. Компанія збільшила свої обороти залишилось тільки систематизувати процес і буде більше часу. А ще одна із моїх провідних дизайнерів і моя кохана дружина в декреті. Роботи вистачає. Але в майбутньому я зможу навіть працювати віддалено і допомагти тобі з сином.

- Можливо я можу тобі в чомусь допомогти?

- Ти вже допомагаєш, що чекає мене вдома, де панує затишок та спокій - цілує мене у скорю, обіймає за талію, якщо це можна назвати талією, бо я трішки округлилась. Якщо ще хтось вагався, чи я вагітна, то зараз це вже всім зрозуміло - Ой, вибач - до Макса хтось телефонує. По розмові розумію, що йому необхідно повернутись до офісу.

- Потрібно їхати? - запитую вже знаючи наперед відповідь.

- Так, маленька. Клієнт приїхав, а я забув про зустріч. Про все забуваю, коли поруч із вами. Я тебе відвезу додому, а потім в офіс поїду.

- А можна я з тобою поїду у офіс теж? - раптово виникає ідея.

- Якщо бажаєш.

- Так, щоб не витрачати час на дорогу і захотілось побачитись зі своїми дівчатами. Можливо на каву сходимо поблизу офісу а потім поїдемо додому. Разом.

- Хороший план. 

Приїхавши до офісу Макс поспішає до себе в кабінет, де чекає клієнт, а я вирушаю до нашого кабінету. Зараз розпал робочого дня, тому для дівчат моя поява буде цілковитим сюрпризом.