Розділ 29

- Максе, мені не подобається твій план, він ризиковий - пояснюю своє обурення і чому я не хочу, щоб він це робив. 

- Кохана, в нас не буде іншого шансу, якщо ми зараз цього не зробимо, ця жінка буде нас переслідувати постійно. А я хочу спокійно і без зайвих нервів одружитись та чекати нашого малюка, не хочу, щоб ти хвилювалась раптом щось. Все буде добре - намагається мене заспокоїти.

- Я теж цього хочу, але не такою ціною. Ти ще слабкий, не сердься - бачу, що йому не подобаються мої слова про слабкість, а якому чоловіку це сподобається, але це тимчасова слабкість, це ніяк не принижує його як чоловіка - ти тільки як чотири дні отямився, декілька раз підіймайвся, але цей план небезпечний. Лікар теж був проти - але де там, хто мене слухає. 

- Кохана, я вже все вирішив. Я хочу з цим покінчити. Я буду не один, мене буде підстраховувати Тимофій та його хлопці. А йому я довіряю як собі. Поліція буде - категоричність в його голосі ображає, адже він зараз вирішую не тільки за себе, але і за нас. Якщо з ним щось станеться я не переживу цього. Я не витримаю. Я не хочу без нього.

- Максе, зрозумій мене, я боюсь тебе втратити. Я не хочу ризикувати тобою - плачу, бо важко тримати емоції при собі. Майже кричу.

- Ну, маленька, не плач. Я не можу тебе бачити в такому стані - хоче мене обійняти, але я відходжу до вікна і розвертаюсь спиною до Макса, щоб заспокоїтись. Витираю сльози.

- Як я можу заспокоїтись, коли ти зовсім не хочеш мене слухати. Який ти все-таки впертюх - я знаю, що він уже прийняв рішення і його не змінити, але я мала спробувати переконати його.

- Маленька моя хоробра дівчинка - його руки ніжно обіймають мене за плаче. Я не реагую, я знаю, що йому не легко триматись на ногах, бо організм ще ослаблений, але Максу байдуже - зі мною нічого не трапиться, я роблю все, щоб вас захистити. Подумай, відкинь емоції, це ідеальний план. Ідеальний час, щою покінчити з цим раз і назавжди. Думай не серцем, а розумом - повільно розвертає мене до себе та витирає мої сльози.

- Поруч з тобою я думаю тільки серцем - говорю, як ображене дівчисько, якому відмовили у морозиві - Я знаю, що ти вже прийняв рішення, але ....

- Жодних але, все продумано. Завтра все відбудиться, а після завтра ми вже будемо в Києві у нашій квартирі насолоджуватись наодинці. Як би ти знала, як я скучив за тобою - опускає мою руку, щоб я відчула його збудження.

- Максе, перестань - хоча сама вже збудилась від фантазії, яка малює свої картинки. Як він вміло переключив мене.

- Не перестану поки ти не погодишся зі мною. Завтра ввечері мене нарешті відпускають до Києва і далі буде складніше зловити мою матір і переконати, що майже присмерті.

- Добре, я згодна, але пообіцяй, що ти будеш на зв'язку і якщо ти раптом відчуєш, щось йде не за планом ти відмовишся.

- Обіцяю кохана. Мені важлива твоя згода та підтримка. Я залежний від тебе. Кохаю тебе сильно. Пам'ятай про це - цілує повільно, ніби смакуючи мої губи, як вишуканий десерт цілує.

- Пам'ятаю, кохаю тебе.

Сиджу у авто та знову прокручую план, що вигадили Макс, Тимофій та Григорій. Весь план повністю узгоджений із поліцією. Поруч Григорій, що теж нервує, але приховує це, щоб я не хвилювалась. Отже, після того, як Інна все розповіла і повністю вирішила розірвати стосунки із жінкою, яка намагалась вбити не тільки власного сина, а і її саму. Те, що вона не була в тому авто щасливий випадок. Все ж змусили її зрозуміти, що ця жінка не зупинеться ні перед ким, ні перед чим поки не досягне свого. 

Мама Максима не здогадується, що її план не вдався, про це подбав Тимофій, що сповістив, ніби то чоловік, що постраждав у автівці знаходиться у комі у Львові, а дівчина загинула на місці. Інну ніхто не бачив, тому в це легко повірити було. Поліція подбала щоб все було правдиво, а мама Макса телефонувала сама у ролі мами, що переживає власну трагедію, до поліції. Майже істерика в неї була, така акторка не знайшла своєї сцени.

- Віка, ти знаєш, що Макс мені не пробачить якщо з тобою щось станеться. Не хвилюйся, я сюди чую твої думки - говорить Григорій.

- Він такий. Я не можу контролювати ці емоції, це вище моїх сил.

- Малюк ще не народився, а вже  керує мамою та татусем? - посміхається.

- Так, все вірно Григорію.

- Вже знаєте, хто буде? - продовжує задавати запитання, вміло відволікає мене.

- Ще ні, рано, як дізнаємось, обов'язково тобі скажу. Я ще не говорила про це із Максом, але я думаю він буде не проти, хочу, щоб ти був хресним нашому малюку, не відмовиш?

- Віка, ти серйозно? - киваю і бачу його посмішку - Я буду дуже щасливим, це для мене честь.

- Дякую, Григорію - отримую повідомлення від Макса - Макс написав, що все йде за планом. 

А план такий, Макс в лікарні смиренно чекає поки прийде матір, а вона прийде, щоб зробити все, щоб Макс помер у лікарні, не вийшов із коми. Поліція зробила все, щоб вона повірила що це її єдиний шанс заволодіти компанією та коштами Макса. Поліція поруч, Тимофій та охоронці також переодягнені у мед персонал. Все продумано до дрібниць, але завжди є загроза, що може щось трапитись. Ось це мене і змушує хвилюватись.

- Чудово, ще трішки залишилось зачекати.

- Григорію, мені сподобалось, як ти перевів тему, щоб я не думала про погане. Хочу продовжити, ти ж не хочеш, щоб я нервувала.

- Не хочу, що мені для цього потрібно зробити?

- Як там ваші стосунки із Юлею?

- Ааа, от про що ти. Ну ми ніби зустрічаємось - я бачу як світяться його очі, коли він згадує про Юлю.

- Чому ніби?

- Бо все складно, Юля мені подобається, якщо буде відвертим, то дуже подобається, але є завжди але. 

- Яке але?

- Юля іноді закривається в собі і я не розумію, чи в неї такі самі почуття до мене, як в мене. Я не хочу її образити, але і не хочу страждати потім.

- Григорію, ти подобаєшся Юлі. Я знаю, дай їй час, турботу, обійми і все буде. Вона дуже хороша і варта всього.