Розділ 20

Минув тиждень від зустрічі із мамою Макса, від неї суцільна тиша і від колишньої Макса також, напевно, вони зрозуміли, що я не погодилась на їхню пропозицію, тому зараз продумують інший план як нашкодити Максу. Мене це хвилює, коли існує хоч маленька загроза для нас я не можу забути про неї. Макс мене заспокоює, хоча я бачу, як його це теж тривожить і він шукає як вирішити цю ситуацію, щоб його матір та колишня забула про наше існування. 

Минуло тіршки більше, ніж два тижні, як ми живемо разом, а я вже не можу уявити життя без Макса, така ідиліяміж нами, ніби ми вже разом живемо не один рік. На роботі тримати дистанції не завжди виходить, хоча ми намагаємось, ну якщо чесно, то тільки я намагаюсь. В офісі вже всі зрозоміли, що в нас стосунки і нікого це не турбує, навіть Анну. Вдома ми забуваємо про всіх є лише він та я. Обожнюю наші вечори, час коли ми пізнаємо один одного, спілкуємось, бешкетуємо, мовчимо, Макс готує смачну вечерю, а я захопливо спостерігаю та дегустую. Я вже давно зрозуміла, що кохаю Макса та хочу прожити все життя разом, але ніяк не наважуюсь сказати про це. Боюсь почути, що це тільки мої почуття.

Сьогодні ми йдемо на зустріч зі моїми подружками та буде брат Макса. Вже в очікуванні вечора та хочу скоріш побачити Макса. Хочеться відпочити та забути про хвилювання, що турбують. Домовились ми зустрітись у заміському закладі, куди ми прийдемо окремо Макс із Григоріє вже буде там, а я із дівчатами та чоловіками Інни та Оксани. Макс, як раз в цьому комплексі мав бізнес зустріч, тому я його вмовила не витрачати час на дорогу, щоб забрати мене, а я сама можу приїхати.

На мені літня світло-коричнева пряма сукня на ногах босоніжки на підборах. Волосся частково зібрала та нанесла легкий макіяж, ідеальний образ для теплого вечора. Спускаюсь, бо таксі вже чекає.

- Привіт, Юль, а де решта? - сідаю на заднє сидіння притримуючи сукню.

- Привіт, зараз їдемо до Інни, а Оксана вже майже на місці.

- Супер, ти дуже гарна.

- Чесно? - киваю їй у відповідь, бо щира правда - Бо я хвилююсь, не хочу щоб ця зустріч виглядала як сватання мене до Григорія - ділиться своїми переживаннями.

- Юль, не варто хвилюватись. Ми зібрались, щоб гарно провести час, сприймай це як звичну зустріч. Але, мушу зізнатись, якщо ти та Григорій будете парою я буду дуже рада.

- Легко сказати, гарно провести час. А ти взагалі не хвилюєшся за вечір?

- Ні, а чому мені хвилюватись? Ви мої друзі, Макс мій хлопець, а Григорій приємний співрозмовник.

- Ну, не знаю, напевно, це лише мої хвилювання. Он Інна чекає вже - показує на пару, що обіймалась поки чекала на нас.

Нарешті, всі у авто, якихось тридцять хвилин і я буду в обіймах Макса. В авто панує невимушена атмосфера спілкування і це не дивно, бо ми товаришуємо давно і це не перші наші зустріччі. А якщо вже бути чесною, то Інна так і знайомила зі своїм чоловіком та Оксана зі своїм Ігорем, а тепер прийшла і моя черга. Тільки от в мене цікава ситуація, мій хлопець, це наш бос.

Приїздимо вчасно, як тільки заходжу на територію одразу бачу мого Макса, у білій сорочці та чорних штанях розмовляє з Григорієм. Затримуюсь на його мужніх плечах та міцній поставі, напевно Григорій сказав Максу, що ми вже прибули, бо він повертається і посміхається мені.

- Привіт - потрапляю одразу в його обійми.

- Привіт, маленька - притягує міцно до себе в одну мить.

- Прошу знайомитись, це Юля, Інна та Арсен, чоловік Інни, а це Григорій та Максим - поки вони обмінються люб'язностями я милуюсь Максом.

- Зачекаємо ще Оксану і тобі будемо сідати, якщо ніхто не проти? - запитує Інна. Всі колективно погоджуються.

- Маленька, я взахваті, ти найвродливіша в мене - шепоче мені на вухо Макс та залишає поцілунок на шиї.

- Дякую, я теж не можу відвести від тебе погляду. Як минула зустріч?

- Все чудово, ще один клієнт вирішив з нами співпрацювати.

- Це ж чудово, вітаю, милий - легенько цілую в губи. До нас приєднується Оксана та Ігор і ми йдемо до столу.

Спершу атмосфера трішки напружена, особливо Юля виглядає напруженою, але напрочуд Григорій вміло спілкується і через деякий час всі сприймають Макса не як боса, а як мого хлопця. Ну як на вечорі офіціному знайомтсва, не розповісти про нашу першу зустріч із Максом.

- Ви щоб побачили, як вони дивились один на одного, я гадала, що буде битва і перша кров - коментар Оксана викликає загальний сміх за столом.

- Максе, тобі пощастило, що Віка пробачила, що ти її звільнив і дала другий шанс - коментує Григорій.

- Я знаю і без твоїх висновків - в своїй манері відповідає Макс та міцніше притискає мене до себе - Може подихаємо свіжим повітрям - Макс пропонує чоловікам вийти, вміло відчувши момент, що нам жінкам потрібно побути наодинці та поговорити.

Як тільки чоловіки нас залишають Інна вмить оживає.

- Юля, як тобі Григорій? Я бачила ви про щось шушкались.

- Цікавий чоловік - стримано відповідає.

- І це все? Чоловіки пішли можеш говорити.

- А що ще? Симпатичний - так, розумний - так, чи мій тип ще не знаю, замало часу - відповідає чесно за що я її дуже ціную - Скажу так, щоб закрити цю тему, бо бути в колі пар без пари ще те випробування, якщо мене Григорій запросить на каву я не відмовлюсь.

- Оце по-нашому, ти молодець - каже Оксана та під гучний вигук відпиває із келиха, але не вино, а безалкогольний напій. Нема бажання сьогодні вживати алкоголь. Мені є від кого сьогодні п'яніти.

Ми ще деякий час теревенимо, коли повертаються чоловіки вже спілкування продовжується за їх участі. В якийсь момент я відчуваю шалену втому та легке запаморочення. Схиляю голову на плече Макса та вдихаю його аромат. Він легенько глядить мене по руці. Через дякий час віжчуваю, що стало краще, напевно це від втоми. Вечір продовжується, рада, що чоловіки знайшли спільну мову. Юля та Григорій кидають зацікавлені погляди, що мене страшенно тішить. Вечір навіть кращий, ніж я собі уявляла.