Розділ 15

Заходжу до вбиральні поки Макс розмовляє із Григорієм. Виявляється, Григорій не кликав колишню, вона сама з'явилась на вечірці. Приїхала із-за кордону та одразу взялась за Макса, як сказав Григорій. Що між ними сталось я не знаю, Макс не розповідає, а я і не хочу чути. Це минуле, а я хочу жити теперішнім, де мені ой, як добре поруч із Максом.

Звісно мені неприємно знати, що хтось зазіхає на мого чоловіка, але я вірю йому і я впевнена в собі. Між нами щось більше, ніж просто симпатія. Тільки маю виходити, як на зустріч заходить колишня Макса, ніби вона тільки і чекала, щоб залишитись зі мною наодинці. Дарма.

- Ну привіт - єхидність в її голосі одразу відчувається.

- Привіт - хочу пройти повз, щоб уникнути непотрібної розмови, але мене зупиняють.

- Не думала, що в Максима погіршився смак за моєї відстуності - вона спеціально говорить гидливі коментарі, щоб мене принизити, але я на це і не збираюсь реагувати.

- Не принижуйте себе, ще більше. Відійдіть я не хочу з тобою розмовляти.

- А я хочу. Ти йому не потрібна, от побачиш, він буде моїм. Ти не в його смаку.

- Не тобі вирішувати. Відійди.

- Невже, ти думаєш, що така як ти може зацікавити Максима. Ми з ним мали одружитися.

- Хм, чомусь не одружились. Моя тобі порада, забудь про нього. В Макса до тебе не має жодних почуттів, не принижуй себе ще більше.

- Фу, Макс, він ненавидить коли до нього так звертаються. Він кине тебе при першій нагоді, награється.

- Це не тобі вирішувати. Повторюю ще раз, відійди.

- Ти як раз і помиляєшся, це мені вирішувати, скоро ми одружимось, а тебе буде звільнено - бачить подив на моєму обличчі - Що вирішила спати з босом, щоб отримати посаду. Не вийде. Попереджаю, краще зникни з його життя, бо - не хочу слухати її погрози, тому не даю закінчити.

- Хм, як цікаво. А якщо я розповім Максу - спеціально роблю наголос на імені - як його колишня дівчини мені погрожує, як думаєш, які будуть наслідки? - вона не встигає відповісти, бо в двері стукають, я користуюсь моментом та виходжу. Це Макс. Він одразу помічає мій погляд та свою колишню. Зціплює зуби, переводить погляд на мене.

- Вікусь, з тобою все добре?

- Так, Максе. Йдемо? - не хочу, щоб він нервував.

- Що вона тобі сказала? - незводить з мене погляду, поки його колишня посміхається та виглядає, як біла овечка.

- Нічого - обіймаю його, та чую як шалено стукає його серце.

- Я тебе попереджаю, не підходь до моєї дівчини. Між нами все скінчено, я тебе ні знати, ні чути не бажаю. Затямила?

- Котику, я тебе кохаю - солодкуватим голосом промовляє, а виявляється його колишня ще та актриса.

- Ходімо, маленька - Макс ніяк не реагує на її слова, мовчи закриває двері та тримаючи мене за руку йдемо до Григорія.

- Максе, давай потанцюємо спершу, як залишимо вечірку - хочу, щоб він заспокоївся.

- Як забажаєш - обіймає - Що вона від тебе хотіла? - запитує.

- Повернути тебе - вирішую сказати правду, не хочу нічого приховувати.

- Вікусь, пробач, що тобі довелось спілкуватись із моїм минулим. Їй не варто виріти, в мене до неї немає жодних почуттів і це не було кохання. Це була симпатія, а потім звичка - легенько попроваляє пасмо мого волосся.

- Максе, ти не маєш вибачатись. У кожного є своє минуле. Я розумію її як дівчина, втратити коханого чоловіка - це боляче.

- Вікусь, вона мене не кохала, я взагалі сумніваюсь, що вона знає, що це таке. Це була вигода, вона подружка моєї матері, як виявилось. Тому вона хоче повернути не мене, а користь, що мала від наших стосунків. Це була гра, а не стосунки з її сторони.

- Не хочу більше про неї говорити, хочу насолоджуватись вечорем проведеним з тобою - танець завершується, але Макс мене притримує, щоб поцілувати.

- Ходімо знайдемо Григорія та попрощаємось. 

Шукати довго не доводиться, Григорій в центрі зали розмовляє з кимось. 

- Максиме, невже це ти. Не вірю своїм очам - говорить співрозмовник Григорія. Вони обіймаються із Максом.

- Привіт, друже, познайомся це Вікторія, моя дівчина, а це мій друг дитинства Олег.

- Рада знайомтсву.

- А я який радий з Вами познайомитись - далі Макс та Олег спілкуються, виявляється вони не бачились декілька років, бо Олег був в експедиції, а Макс займався своїм бізнесом. Їм є про що поговорити, тому розумію, що ми ще затримаємось. Проходжу та сідаю на диван, поки Макс спілкується, ніжки трішки відпочинуть. Григорій сідає поруч.

- Віка, я не знав, що буде його колишня, вона вже поїхала. Залишайтесь на ніч, будинок великий, а завтра поїдемо на рибалку, влаштуємо пікнік. Я тобі екскурсію влаштую.

- Я не знаю, треба запитати в Макса, ми планували побути наодинці.

- Все розумію, романтика, але я так рідко проводжу час із Максом, а тут ще Олег приїхав, буде весело.

- Добре, я подумаю. А щодо колишньої я не хочу більше про неї чути, я не хочу, щоб Макс нервував щодо цього.

- Він її вже забув, тобі не варто хвилюватись. Поки ти була у вбиральні, тільки це секрет, не кажи йому, що я тобі сказав - киваю у відповідь згодою - Це її матір запросила, вона вірить, що може керувати Максимом, але це не так. 

- Я знаю, мені Макс казав, що вони подружки. Григорію, краще розкажи про свій будинок, не хочу про неї говрити.

- Оу, це будинок батька, а мені він дістався у спадок, Макс відмовився тут жити, він знає, як мені дорогий цей будинок. Як тобі мій дизайн?

- Чесно?

- Так.

- Помпезно та ніби тут не жити, а вечорниці влаштовувати потрібно. В твоєму стилі - кажу з посмішкою.

- Віка, ти не перестаєш мене дивувати. Ти не тільки красива, а й чесна. Так і є. Не вистачає жіночої руки - з сумом про це говорить.

- Не хвилюйся, такий красень, як ти не може бути самотнім, скоро ти закохаєшся.

- Ну ти ж не захотіла бути зі мною - це він так жартує, не розумію.

- Ні, бо в думках був твій брат, хоче чесно кажучи спершу він мені не сподобався. Думала, що він зверхній самозакоханий жорстокий, але як я помилялась - переводжу погляд на Макса, який емоційно щось розповідає Олегу, важко відвести від нього погляд.