Небажаний гість. 30 квітня, четвер, 2026 рік

Простий день в школі. Був важким але терпимо. Якраз почався період контрольних. 

  І так. Я повертаюся додому і мами не буде. Хотя її можуть і пораніше відпустити.. Хоч би я все ще не знала який цей Коваль Ігор Вікторович. ХИХИХИХИ, Ігарь. Забавно звучить. Але він все-таки має ключі від дому тому треба бути на сторожі. 

 Двері в під’їзд відкрились. Емілія все ще була напружена своїми думками, але як вона каже «зіжми яйця в кулак і йди вперед». Коли вона піднялась на 5-ий поверх, вона відкрила двері своєї квартири і... Її зустрів якийсь чоловік. Ладно, і так зрозуміло що це той Ігарьок про якого вже як рік тринділа її мати.  

• Ти Емілія? 

• Я. 

• Можна ж називати Емі? 

• Тобі не можна. 

• Чому? Я тепер твій новий батько, і думаю нам краще познайомитись поближче. 

 Ігарь (я тепер так буду його називати, бо так угарніше і прікольніше) закрив двері за Емілі і пройшов до її кімнати, сівши там на диван. Якою б Емілі вам не здавалася хороброю, в неї зараз все горло пересохло і ноги трусяться. Вона не хотіла в перший день вже ставити хрест на її взаємовідносинах з ним тому пішла за ним і смирно сіла на диван, якнайдалі від нього. 

• Чого ти мене боїшся?  

• Не боюсь я тебе.  

• Може перестанеш грубити? 

• Ти сам вирішив шо я грублю хоча насправді це не так. 

• Виховання нуль. Ну, так як я тепер твій другий батько то маю право на твоє виховання, не забувай про це. Менше з тим. Може розкажеш щось про себе? 

• Не хочу. 

• Чому? 

• Бо люба інформація може бути використана проти мене. 

• Це розумна гіпотеза але мені це не потрібно. 

• ...Так би і повірила. 

• Слухай, в мене нерви не резинові. І якщо ти продовжиш грубити то я прийму міри. 

• Та краще вже покривати інших лайном ніж бути ідеальною іграшкою чи маріонеткою в руках якогось мужика.

• По перше. Я не «якийсь мужик». Я твій новий батько. По друге. Я вихований силою, і думаю що буде більше толку якщо і тебе виховуватимуть силою. І по третє. Перестань так грязно говорити. Бачу тебе ніхто нічому не вчив. Мама то зрозуміло, в неї свої проблеми. Але твій минулий батько напевне був жахливим-.. 

• Блять, ще щось про мого батька скажеш, вї’бу. 

Лясь по щоці, і вавка. 

• Ти не маєш права так до мене говорити, рижа собака. 

• Больно вобше то. Ще раз почую «рижа собака» по відношенню до мене, можу не тільки вдарити раз. І як ти можеш себе називати миїм другим батьком, якщо прийшов через пів року, б'єш і обзиваєш мене? Таких людей зараз називають підорами, якшо ти не в танку.

 Емілія не тєрпіла тому... Бам ногою по коліну зі всієї дурі і побігла в коридор! Поки той мучився від болі, вдягнула кроси, взяла телефон, навушники і ключі і втекла. Бігла так що п’яти блистіли. Вона чула як він ішов за нею і щось кричав але вона була в навушниках. Бігла так поки не переконалася що в безпеці. Зупинилася на площадці в дворі Майка. Залізла під горку, вдягнула капюшон поверх навушників і дивилася в всі чотири сторони, переконуючись що все в порядку і того уйобка немає поруч. Серце все ще дуже бистро билося а очі сльозилися від того на скільки бистро бігла.

 І як тепер додому повертатися?? Краще б промовчала тоді. Але блять, про батька було зайве. Але все ж таки. ШО РОБИТИ НАХУЙ?!?!?! 

 Емілі так думала пів години поки до неї не заговорив знайомий голос. 

• Емі, ти шо тут робиш?  

• ?! 

 Емілія подивилася в сторону голосу де якраз стояв Майк з сумкою для гітари. Значить на гурток іде. Але незважаючи на те що йому нада іти він сів перед нею і зняв її капюшон, побачивши потемнівшу пляму на щоці від удару. 

• Шо блять з тобою сталося?! 

• Це довга історія. 

• В мене є час. Розказуй все. 

 Майкл показав свою переписку зі вчителем по гітарі де написав що не прийде на заняття по поважній причині. Емілі канешно хотілося зняти маску гордості і стати плаксою але вона стрималася і розказала все. Прям все все. 

• Пізда мені кароче. І як мені тепер додому повертатися?? 

• Може залишишся в мене? Мої батьки в Польщі. 

• На скільки? 

• На скільки треба. 

• Ти заставляєш мене відчувати себе в боргу. 

• Я твій найкращий бро і ти не маєш права почувати себе в боргу. 

• Ну якщо вже так то добре. 

 Майк повів її до себе додому. Це був перший раз коли вона в нього була дома. Коли двері відкрились була видна сучасна квартира, прибрана і чиста. Позбувшись взуття обоє пройшли до кімнати Майка. Вона доволі класна. Стіни темно сірого кольору зі всякими постерами рок банд, стіл з хорошим компом, замість ліжка просто два матраси, які положили один на одний, з багатьма подушками, в цілому великими, і одіялами, пуфікі, шафа для одягу, шафа з книжками і фігурками анімешних тян і тд., дві електрогітари і кішка. Нє, це не прікол, в нього є малееееесенькій, рижий, комочок шерсті. Цей котік вміститься і на двох долонях. 

• Оу. Класна кімната. 

• Дякую. 

 Емілі взяла в руки рижого котіка і показала Майку. 

• Як її звати? 

• Зої.