Пішли зі мною, я поділюсь з тобою своєю дивакуватістю
На фоні грала класика в сучасній обробці, на столі стояла ароматизавана свічка, а біля ніг в клубочок скручений спав жирненький персидський кіт на ім'я Нельсон.
- Нельсоне, ти б ще де не вклався. Прямісінько мені на ноги, - дівчина відволіклась від екрану свого ноутбуку та, знявши тепленькі домашні капці, почухала кота пальцями ніг.
"Мррррр", - тільки й почула вона у відповідь.
Таку тиху й приємну атмосферу потривожила вібрація телефону. Він жужчав й витягнув Саманту з її нірвани. Дівчина глянула на екран. Там великими буквами висвітлилось ім'я людини, якій вона знадобилась у такий пізній час. Телефонувала її ліпша подруга Розмарі.
- Ало, Марі, - посміхненими губами відповіла на такий пізній дзвінок Саманта.
- Сем, ти помреш. Ти просто будеш у захваті від новини, яку я тобі зараз розкажу, - ледь не кричала у слухавку подруга.
- Якщо ти скажеш мені, що за свою наукову роботу я отримала Пуліцарівську премію, то я дійсно помру прямісінько там, де зараз сиджу, - спокійно вимовила Сем.
- До біса твою наукову, й твій Пуліцар. В мене новина покраще буде, - невгамовувалась Марі.
- Ну? Що ти тягнеш? Що за новина?, - Сем вже добре нервувалась через свою подругу.
- Наступного тижня ми з тобою летимо в Лос-Анджелис, - констатувала Марі.
- А це ще з якого такого дива? Я не буду продавати свою стареньку "Ауді", бо тобі закортіло туди, - заперечила дівчина.
- Ні! Продавати нічого не потрібно. Знаєш, мене туди відправляють познімати одне шоу. Я спочатку зробила вигляд, що мені така ідея не подобається. Ну знаєш, в мене зараз такий же скрутний період у фінансовому плані... Але мені запропонували все оплатити, а як бонус - дозволили взяти з собою ще когось, - з радістю закінчила свою тераду Розмарі.
- А яке шоу знімати?, - поцікавилась Сем.
- Ну просто треба буде пофотографувати дефіле однієї моделі, - безініціативно сказала Марі.
- Ти, я бачу, цьому щось не дуже рада, - підмітила дівчина.
- Ні, не рада! Я просто вже не можу розриватись між зйомками та навчанням. Годинами сиджу й кожну цятку затушовую. Не сплю, бо вчу матеріал. Заздрю я тобі, сидиш й друкуєш на ноуті свої статейки, а потім за тебе боряться всі видання в місті, - зітхнула подруга.
- Не за мене, а за Кет Нельсон, - виправила її Сем.
- Боже правий! В тебе точно якісь відхилення. Там дисонанс когнітивний чи ще подібна фігня! Яка різниця, кого вони шукають Кет Нельсон чи Саманту Белатрі. Це одна й та сама людина, яка, до речі, не дуже й оригінальна. Взяла собі псевдонім з кота, - Сем навіть крізь телефон відчула, як у подруги закотились очі.
- Я дуже люблю цього кота. Йди спати! Добраніч і цілую, - Саманта відключилась, подивилась на свого кота, закрила ноутбук й теж пішла до ліжка. На годині була 2.45.
#10895 в Любовні романи
#4274 в Сучасний любовний роман
#2871 в Молодіжна проза
сварка та примирення, кохання зрада, підлітки кохання та ненависть
Відредаговано: 08.04.2020