Вона стоїть переді мною РЕАЛЬНА,
Не вигадка, не сон.
Та це я якась ненормальна
І в голові черговий збій.
Мої кроки повільні, тихі, розмірені.
Страшно злякати її.
Здається, я зараз прокинуся,
Та хочеться вірити в міф.
Це марево, це марево, не вір!
Вона мертва, ти знаєш.
Прокинся, не обманюй свій зір.
Тут буде порожньо.
Не вір їй, не вір їй, не вір!
А я хочу і буду!
Я спатиму!
Спатиму знову, знову і ще
Допоки вона у це марення не забере нарешті мене.
Відредаговано: 01.03.2026