Бездонна ніч і я, як слід на ній,
Стою і дивлюсь, як дихає місто.
Там, де вчора був день, сьогодні – тиша,
І кожен звук — як крик.
І машини, як привиди,
Пливуть у цій темряві,
І несуть у собі
Свою маленьку таємницю.
А я стою, мов на краю землі,
І дивлюсь на все це, і не розумію,
Як може бути стільки всього,
І як це все може бути разом.
І я не шукаю відповіді,
Я просто стою і дивлюсь.
І я знаю, що це —
Моє маленьке щастя.
Відредаговано: 30.09.2025