На схилі з трав іржавих

І кожен звук - як крик

Бездонна ніч і я, як слід на ній,
Стою і дивлюсь, як дихає місто.
Там, де вчора був день, сьогодні – тиша,
І кожен звук — як крик.
І машини, як привиди,
Пливуть у цій темряві,
І несуть у собі
Свою маленьку таємницю.
А я стою, мов на краю землі,
І дивлюсь на все це, і не розумію,
Як може бути стільки всього,
І як це все може бути разом.
І я не шукаю відповіді,
Я просто стою і дивлюсь.
І я знаю, що це —
Моє маленьке щастя.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше