На схилі з трав іржавих

Люди з обличчям води

Світло у чужих вікнах
не схоже на наше.
Там, за склом,
розчинені тіні
і ховаються звуки.
Там, мабуть,
люди з обличчям води
п’ють місячне світло
а їхні думки мов риби
що плавають в темряві.
Кожен вогник відчинені двері
в чийсь невидимий світ
де квіти говорять з вітром,
а час згорнувся у клубок
і спить, мов кіт.
І ти стоїш,
як привид, що не знайшов дому,
дивлячись у чужі світи,
де твоїх бажань
ніхто не знає.

Шпакет

Подобається

#1182 в Різне
#202 в Поезія

У тексті є: збірка віршів, сьогодення, сум

Відредаговано: 30.09.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись