На півострові самотності

Війна

***

Біль, страх, шум, підвал,
Нажаль це супутники людей, що хотіли б сховатись поміж хмар.
Удари нижче пояса, як не дивно стали звичні,
Стріляють навіть у дітей загарбники бездушні.
Деколи надієшся прокинутись в реальності старій.
Де не слідкував за кількістю ударів у темряві нічній,
Де не оновляв новини, що хвилини,
Де не рахував до світанку години.
Та нажаль реальність незмінна і страшна,
У нас на Україні вже який день іде ВІЙНА....

 

***

21 століття - час нових відкриттів,
Час демократії та людських співчуттів.
Усе робиться для покращення якості життя,
Щоб руками не працювати, берегти своє самопочуття 
І що ми маємо сьогодні?!!
Біль, страх, відчай вирвались із безодні.
Що ми будемо мати завтра?!!
Якщо не схаменемося і не переможе правда.
Правда в тому, що люди всі єдині,
мають один одному допомагати в цій важкій хвилині.
Правда, що війна добра не принесе,
Тільки тисячі смертей холодний вітер занесе.
Ми ж такі розумні, освічені. Та ми люди кінець кінцем!
Але самі знищуємо корабель на якому пливем.
Одні агресорами давно стали, 
Воювати і вбивати мирних людей почали.
Інші тихо, непорушно сидять,
Як би в рот води набрали просто мовчать.
Хтось взагалі вирішив нажитись на війні,
Коли інші помирають, вони ціни піднімають. Та ви просто смішні!
Стільки бруду, нечисті в наш час,
Надіюсь що вогонь віри в нас ще не погас.
Наші хлопці гинуть на війні,
Ветерани намагаються запалити світло надії у пітьмі.
Єднаємось, настали важкі часи,
Добро і милосердя як ніколи маємо нести.
 



#3295 в Різне
#851 в Поезія

У тексті є: вірші власні

Відредаговано: 07.03.2022

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше