Вона приходила,
Коли її не чекали.
Вона зникала
На перехресті доріг,
Там, де циганка
Колись нагадала,
Що буде щастя
Й кохання повік.
Та, мабуть, щастя
Їй не судилось,
А от кохання
Зустріла вона,
Так, як циганка
Колись нагадала:
Кохання прийде,
Як прийде весна.
Весна сердилась:
Дощі і грози,
Вітри і бурі,
Й Великдень стрів
На перехресті
Важкої долі
Під звук тривоги
Й молитви спів.
Вона чекала,
І вся країна
Чекала з нею,
Що прийде мир.
Вона кохала,
І з автомата
Стріляла мітко
В ворожу ціль.
До Перемоги! -
Кохані разом.
Ступити мріють
На свій поріг.
Їх поховали
В одній могилі
На перехресті
Війни доріг.
Відредаговано: 29.12.2025