Розділ 9. Несподіванки

     Гуріна якось згадала про те, що їхній Центр зовсім не контролює сексуальні стосунки співробітників та підопічних. Тобто, у поле їхніх камер, звісно, ​​потрапляли відверті сцени зі всіх приміщень Центру. І про зв'язки знали ті, кому за родом служби це потрібно було знати. Але, під контролем їх не тримали. З одного боку, це було позитивним. Це давало всім відчуття певної свободи. Але, з іншого боку, було недоглядом.

      Наприклад, Ліза Голубєва працювала б успішніше, і стала б поступливішою характером, якби її почуття до Теплова були зав'язані ще й на сексі. Поки що, Гуріній здавалося, що так далеко стосунки між цією парочкою не зайшли. І вона достеменно знала, що у Тима з Даною давно були дорослі стосунки. Але ті її не цікавили, адже з ними не було ніякого напруження.

      А от Теплова та Голубєву вона не могла «рахувати» повністю з їхньої внутрішньої матриці. І це змушувало її хвилюватись.

    Якось вона змусила себе знову відвідати В'ячеслава і офіційним тоном наказала йому відслідковувати сексуальний бік життя цих двох. В'ячеслав підвівся і відповів, що працює не в поліції цноти. Його не стосується їхнього особистого життя.

     - А Центру - стосується, - залізним тоном процідила Гуріна і вийшла.

    В'ячеслав обурився. Він розумів, що це наказ. І він має його виконувати. Але, йому цей наказ був огидний. І ще він зовсім не розумів такої пильної уваги до цих підлітків. Чому Гуріна так поводиться з ними? А з ним вона чомусь більше не спілкується?

    У нього склалося уявлення, що після інциденту, що стався з ними, Ірина більше не хотіла його бачити. Але, мабуть, переборола себе та особисто наказала стежити за Тепловим та Голубєвою. Хіба вона не могла наказати це зробити комусь іншому? Могла! Але, не доручила. Значить, це дуже важливо для неї. А чому? Чому їй такі важливі ці підлітки?

   І хлопець вирішив, що дізнається про розгадку цієї таємниці. Він, навіть, вирішив для цього познайомитись особисто з цими підлітками.

   В один із вихідних він зустрів їх у барі і зав'язав невимушену розмову на звичайні теми. Наступного дня він «випадково» зустрівся ним у парку. І так поступово він зблизився з ними і відчув до них симпатію. Підлітки були «правильними» і було зовсім незрозуміло, навіщо Центр хотів підштовхнути їхнє сексуальне життя. Вони були ще такі молоді! Для себе, В'ячеслав зробив висновки, що намагатиметься зробити все, щоб не нашкодити цим закоханим.

     А, Ліза та Андрій, тепер, справді, не уявляли себе одне без одного. Вони весь час проводили то на роботі, то на відпочинку, то валяючись у ліжку з Бароном. Ліза душі не чула в морській свинці!

      - Яка вона чубатенька! - захоплювалася завжди вона і тиснула її.

    Але, якщо й траплялося таке, що Ліза засинала в його обіймах, то згодом Андрій обережно вивільнявся і йшов ночувати до її кімнати. Він уже знав, що любив її найніжнішою любов'ю. Але не хотів усе зіпсувати. Тому він вирішив, що вони стануть близькими лише тоді, коли Ліза сама буде до цього готова. Особисто йому було очевидно, що тільки з нею він бачить своє життя.

    Гурину іноді здавалося, що Голубєва, з її незалежним характером, недостатньо слухається Андрія. Точніше – не так сліпо виконує його речення, як хотілося б Центру. А от якби її прихильність до нього була зав'язаною на сексі - все було б по-іншому. Зазвичай, сексуальні стосунки мотивують дівчат до більшої поступливості щодо їхнього партнера.

     Гуріна надто багато хотіла від цих молодих. Їй би сподобалося, якби вони самі вигадали такий досвід, який би виявився вдалим. ЇЙ ПОТРІБЕН БУВ НЕГАЙНИЙ РЕЗУЛЬТАТ - ПРЯМО ТУТ І ЗАРАЗ! При цьому вона забувала, що розробка досліджень – прерогатива Центру, а не його заручників.

    Занурюючи підлітків в стан штучно створеної коми чи просоночного стану, експериментатори впливали на них найрізноманітнішими фізичними чинниками: підвищенням чи зниженням навколишньої температури та тиску, радіочастотним впливом. Проте, піддослідні ніяк не могли потрапити у потрібний стан та вимір.

    Якось, оцінивши марність їх результатів, Говоров запропонував змінити умови досвіду.

    - Давайте, спробуємо всім відому методику - занурення в воду, що охолоджується.

    - Ні! - запротестувала відразу Ліза. – Я – мерзлячка!

    - Підтверджую, – підхопив і Андрій.

    - Ну, тоді ти, як мужик, спробуй хоч!

    - Гаразд, - погодився якось Андрій.

   І наступного дня їх привели до величезної зали, повністю облицьованої плиткою. У ній були якісь ванни, батискафи і ще якесь незрозуміле обладнання. Їх завели до невеликої камери.

   - Ми спочатку тебе зануримо в теплу воду, і вона поступово охолоджуватиметься. Якщо тобі щось не сподобатися – одразу дай сигнал.

   На їхніх браслетах були встановлені відповідні тривожні кнопки. Крім того, з браслетів постійно зчитувалася інформація про їхній фізичний стан.

   - Це - подвійне підстраховування, тож не переживай, - заспокоїв його Говоров.

   Хлопець кивнув і вліз у ванну. Ліза була поруч і тримала його за руку. У неї самої тіло обмирало від страху. Одна річ – коли ти просто приймаєш ванну. І зовсім інше – коли це відбувається під підвищеним тиском. Хоча водолази ж якось працюють все життя?!