Розділ 7. Що передувало викраденню Лізи

     Отже, коли В'ячеслав подав свій звіт, Ірина В'ячеславівна почала особливо уважно вивчати його. І коли вона дійшла до прізвища дівчинки з лікарні, щось зупинило її читання. Стоп! Десь вона вже чула це прізвище! Голубєва!

     Вона почала гарячково згадувати. Начебто, це прізвище миготіло у неї зовсім недавно. З чим це було пов'язано? Гуріна вирішила дізнатися про це, про всяк випадок, у свого підопічного лікаря.

     - Вікторе Івановичу! Тобі нічого не каже прізвище «Голубєва»?

     Говоров на мить замислився.

     - Каже! Це ж дівчисько, яке лежало одночасно в лікарні з нашим Андрієм Тепловим.

    - Та ти що? Оце так збіг!

    - Збіг?! Як у тому анекдоті: «не думаю»! – одразу посерйознів Говоров.

    - А знаєш, що вона обмацує всі сайти коматозників і пише коментарі?

    - Значить...

   - Значить, вона точно контактувала з ним із цього приводу. Ось, стерво! Ні слова, про неї не сказав! Отже, вона нам потрібна.

    - Я зараз підніму про неї відомості. Дивись. Постраждала внаслідок ДТП. Був струс мозку. Але ні про які видіння вона не розповідала персоналу.

   - Персоналу! А, можливо, йому розповідала! Знайдіть її мені. Ти ж у тому місті був, орієнтуєшся. Візьми Серьогу з командою, і дуйте туди! Прямо зараз!

    Всім відомий «Сергій» був командиром загону швидкого реагування Центру.

   У центрі всі його трохи побоювалися, як і Гуріна. Тому всі операції за участю Серьоги та його команди зазвичай проходили швидко, чітко та успішно. Говоров почав збиратися у відрядження.

    В'ячеслав був здивований, коли предмет його прихильності власною персоною завітав до його кімнати.

   - Послухай, В'ячеславе, а ти можеш мені добути додаткові відомості про це дівчисько? Ну, адресу, школу, де навчається?

    - Спробую, - радісно відповів айтішник.

    - От і добре, - зауважила Гуріна і, підводячись зі стільця, трохи обняла його за шию.

   Їй чомусь раптом захотілося це зробити. І зараз вона аналізувала – чи сподобалося їй таке відчуття чи ні. Принаймні неприємно не було. Він також не відсторонився. Може, між ними ще можливі родинні стосунки у майбутньому?

   Гуріна пішла, а окрилений надією молодик став зосереджено барабанити по клавіатурі, намагаючись догодити цій жінці.

    Після приїзду на місце команда Серьоги вирушила влаштовуватися в готель, а Говоров, не гаючи часу, відразу пішов до лікарні. Дорогою він захопив у лікарняному магазинчику коробку цукерок та пляшку шампанського. Такі дари зазвичай швидко розв'язували язики медсестер у провінції.

   Ось і зараз, обдарувавши чергову у відділенні неврології, куди після реанімації перевели Теплова та Голубєву, компліментами та подарунками, він почав випитувати про підлітків.

    - Ми проводимо анкетування таких хлопців для щорічної статистичної медичної збірки, це дуже важливо, – попередив він медсестру.

    - Я розумію, – кивнула та.

    Вона сходила до архіву та підняла історії хвороб хлопців.

    - Скажіть, а чи не цікавився хтось справами Андрія, коли він перебував у лікарні та після його виписки?

    Медсестра пригадала, що тільки саме це дівчисько і намагалося дізнатися про його адресу.

    - Мабуть, запала на нього, коли була з ним одночасно в лікарні.

   Скопіювавши всі потрібні відомості, Говоров вийшов із лікарні і дорогою продиктував Сергію адресу Лізи.

     - Негайно встановіть наружку!..

     Таким чином, Ліза і була знайдена та викрадена…

Вітаю, любі читачі! Сподіваюсь, що Вас захопила історія наших героїв. Тож не забувайте підписуватись на авторку, ставити вподобайки та додавати книгу до бібліотеки аби не загубити! Буду дуже вдячна Вам за підтримку!