12 частина

Нового друга, Джекі і Руни, звали ,Окі.    Привівши Окі, до своєї  хатини, він зрадів, і постійно говорив ,як йому пощастило, на острові.                                        Острові яни, почали обживатись  , чоловіки зробивши, саморобні, стріли, полювали, на різноманітних, птахів, які тут водились, сила силенна, що одного дня, Джекі, приніс, папугу який не міг, літати і сидів, весь час на, плечах,Джекі, з часом, коли він звик, то почав , перелітати, на плече, Руни, а також, гордо походжав, по кімнатах,  випробуючи ,у пожильців, ласощі, банани, або ягоди.                                                   З часом, папуга ,навчився говорити, окремі, слова, які уважно, слухав ,і повторяв.   Так минали дні, але Руна Джекі і. Окі, часто, виглядали, у далечінь, океану з надією ,побачити який небуття, корабель,  на якому, могли відплисти, з острова до дому.         Я іду, по ягоди!-- гукнула Руна, взявши кошик, сплетений з міцної, трави.                      Руна, не іди ,сама  може бути нбеспечно?-- попередив, Джекі, а Окі ствердно помахав, головою.        Та я недалеко!--- гукнула Руна, вирушаючи, в ліс.        Недалеко, відійшовши,  як  з глибини, лісу  почувся крик, Руни , як Джекі ,і. Окі кинули, плести  свої кошики, побігли на крик.              Вони,почули, шурхіт ,і   недалеко ,побачили дикунів, які кудись ,бігли .      Джекі і Окі побігли, за ним, і  через деякий, час побачили Руну в кошику, для ловлі ,тварин. дикуни,  підбігли ,і побачили Руну, яка попалась ,не бачачи, небеспеки.      Дикуни, разом з кошиком, взяли Руні і понесли, його у глиб лісу, а  Руна, спантеличина дивилась, сумними очима, на дикунів.                                                Нам треба ,іти за ними!-- сказав Джекі, і почав, підкрадатись, а за ним, Окі.     Пройшовши, трохи  дикуни, зупинились щоб перепочити.       Окі,Джекі, думали як визволити, Руну,  а тим часом, дикуни. взяли кошик, з Руною, і попрямували, далі а за ними Джекі, і Окі.