На МоЇй ХвилІ

№4

Страшна не та біль яка фізична,

Страшна та біль яка моральна,

Коли ти кохаєш по справжньому, 

Віддаєшся на повну, а потім ти набридаєш

Що робити не знаєш,

Чи залишити все,

Чи може живе ще та остання надія

Яка шепче тобі на вушко,

Він зміниться, він зрозуміє тебе

А потім тиша, темрява, пустота,

Безсонні ночі, порізи на руках,

Слова болючі і сльози на очах,

Хтось зайняв твоє перше місце

Хтось важливіший.

І ті дурні слова не мають більше сенсу




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше