Страшна не та біль яка фізична,
Страшна та біль яка моральна,
Коли ти кохаєш по справжньому,
Віддаєшся на повну, а потім ти набридаєш
Що робити не знаєш,
Чи залишити все,
Чи може живе ще та остання надія
Яка шепче тобі на вушко,
Він зміниться, він зрозуміє тебе
А потім тиша, темрява, пустота,
Безсонні ночі, порізи на руках,
Слова болючі і сльози на очах,
Хтось зайняв твоє перше місце
Хтось важливіший.
І ті дурні слова не мають більше сенсу