2. День без пригод ніколи не закінчується( особисто в мене )

"Кайфують тільки ті люди, які вміють це робити"

Сейа Молір ( подруга моя , якщо що) гі🤭

Прийнявши душ я вибігла на пошук своєї гардеробної.. відкрила двері в мій особистий рай і пішла на пошук потрібного мені одягу. Перше що попалась в руки , це брюки карго чорного кольору , які дуже підходять до моєї улюбленої білої толстовки. Під неї одягла звичайну футболку з спорткаром. На ноги вирішила обуть Dr. Martens. Кожного разу забуваю про їх існування, хоча вони й стильні .

Ледь не забулазняти перуку... Волосся добре зім'ялось і виглядало кепсько. Але це виправимо. Взяла плойку і декілька раз протягла через неї прядки. Волосся вложила на бік. Змила весь макіяж, почистили зуби взяла барсєтку вложила в неї телефон, гроші, кредитну карту . Взяла ключі від машини і пішла на вулицю.

Завела машину і поїхала до місця роботи.

( Щоб не розповідати як я їхала до клубу, перейду до головного)

Побачивши велику двоповерхову будівлі , нагрянули всі спогади. Що я тільки не пережила в цьому клубі: і секс двух дівчат на барі, драку з мус... поліцейськими, стриптиз від п'яного мужика, та навіть день народження Сейлі Мур. Цей день взагалі для мене як особливий. Того дня Сейлі Мур відома актриса Голівуду, в лапках, орендувала наш заклад на цілий день. Її свято починалось звичайно:дівчата пили, співали, танцювали, а потім ще раз пили, три рази співали, і вісім разів танцювали... Загалом відпочивали... Але щось пішло не так, чи дівчатам нудно стало, вирішили Пікову даму визвати. Намалювали навколо себе коло з крейди, на дзеркалі намалювали сходинки, все як треба. Карти розклали, ритуал прочитали. Але , якогось бісу, по їхнім словам " Ета Піковая леді не достойна їхнЄго внЄманія", бо нічого не виходило. Все-таки дами продовжили визив, незважаючи на цей досить серйозний аргумент.. коли читали молитву, тьфу блін, ритуальні слова " Пікова дама прийди, Господи поможи, Пікова дама прийди" я все точно сказала, від кожного шороху орали і верищали , як різані курки( згодна, невдале зрівняння). В цей час ми, робочий персонал...

В туалеті:

– Господи поможи, цих дур з очей моїх прибери. Аахххаахааха - ржала Сонька - молодша офіціантка. Недавно працювати сюди прийшла.

– Соф, це не допоможе, визивай екстрасенсів, цю нечисть так просто не знищити... - угарала я.

– Мені здається, що реаліті шоу " Дури на мільйон" сюди впишеться. Ані , дешевше буде цирк " Шапіто" з цими дамами в головних ролях виставити на сцені. - сміявся Гошик.

– А давайте ми самі їм цирк влаштуємо а? В мене ідея є... - запитує Дан. 

Того разу ми реально хорошо повеселились. Влаштували реальне шоу з Піковою дамою і мною в головних ролях. Навіть Катька - менеджер ,підключилась. 

Щось я задумалась..

Клуб мене зустрів з відкритими обіймами, Гошик впустив без проблем, ще запитав як здоров'я. Георгій - охоронець. Працює вночі. Як і вся наша компанія: Софа, Дан, Гошик, я і Кріс. Я думаю ви не чули про таємничих " የራስ ቁር ስር ጓደኛዎ ሽፍታ ነው" , ніхто з людей не знає перекладу цих ієрогліфів, їх просто називають Секретами. Це ми! Не знаю хто придумав цю назву , можливо це із-за того , що ми приховуємо свої особистості. Ми приховуємо свої личини, бо можливо в наших фанатів є особисті неприязні , можливо , до мене, або до іншого члена команди. Ми ховаємось саме від цього.

Зайшла в клуб, привіталась з своїми друзями й пішла змінювати Вовчика - денного діджея. Зараз 21:00 - час моєї змінних. Сьогодні я і моя команда закінчуємо робочий день раніше, тому що треба буде вирушати на заїзд об 3:50 ночі. Цей день в мене реально розписаний по-годинно. Завтра, радість, день вихідних. Завтра немає автоперегон , клуб закритий, на роботу в " Вежу" не треба, але є незакрите діло з гуртом. Саме завтра вони заїжджають до мене. Ух! Мене чекає веселе життя...

Всю ніч я працювала без відпочинку, моя команда теж проглядувала в мою сторону попереджуючи і нагадуючи. Настала майже друга годинна. І тільки як пробило рівно дві, я залишила апарат діджея і зібравши свої речі ми з друзями на моїй машини погнали до ангару. Це місце де зберігаються байки, гараж, особисте СТО, ну речі для ремонту наших " машин ", костюми , фірмові куртки і особисті шлеми зроблені під замовлення.

Приїхавши , друзі розбігаються хто куди. Хтось поправляти зачіску і змінювати одяг, хтось у душ, дехто провіряє байк на справність , кількість бензину, та гальм, а дехто(я) лежить на мішку перед плазмою і хаває чіпси. Я не розумію що там збиратись. Волосся прибирати не треба, одягатись за дві хвилини можу, сот у мене завжди справний , бо я ЗАВЖДИ після перегонів перевіряю його і ремонтую.

– Саш, можливо ти підеш готуватись?! - розлючено запитує краща подруга Сонька. - Нам через пів годинни потрібно бути на старті.

– Соф, що мені там готуватись? Раз, два і кінець! - відповідаю, запихаючи до рота чіпси.

– А тебе те саме і із місяцями , а як ти там говорила " Новий рік, потім лютий і кінець". А потім як завжди часу не вистачає! Уф!

– Я навіть відповідь твою пам'ятаю : " Саша, в усіх нормальних людей після нового року ще січень є". - перикривляю її.

– Дівчата, піднялись і давайте збиратись. Досить свариться! - говорив Кріс.

– Ми, НІКОЛИ НЕ СВАРИМОСЬ! - прокричали ми з Софою в унісон. Потім всі разом посміялись і розійшлись по справам.

Я теж пішла одягатись. Натягла чорний комбінезон від PUMA.

На ноги обула золоті кросівки. Все як на фото. Сразуж одягла шолом, в кожного члена банди він особливий по-різному: в мене чорний кібер шлем, з чорним щитком, у Софії- рожевий з вухами, у Кріса- неоновозелений з білими і червоними розводами. Дан мав звичайний білий професіональний шлем під його білого красеня. Гошик мав темно-синій шолом, з червоним вогнем на боках.

Коли ми всі були зібрані і їхали на перегони я задумалась над тим, щож буде в мене з тим гуртом? Ні не так задала питання, я з ними навіть не познайомилась, а як вони відреагують на звичайну сіру мишку з університету?