Розділ 21. Прорив у темряві

Із першого позашляховика повільно вийшов високий чоловік у темному плащі з піднятим коміром — Ілля Картанов. Навіть у темряві його постать випромінювала впевненість і застарілу, жорстоку харизму людини, яка пройшла криваві війни європейського криміналу і звикла брати своє силою.

Він зупинився посеред бетонного майдану, розвівши руки, ніби запрошуючи Лоренцо на відкритий бій.

— Соренто! — його голос, посилений нічною акустикою порту, рознісся над водою. — Я знаю, що ти тут! Виходь, і ми закриємо старий борг Палермо раз і назавжди!

Із темряви головного ангара, освітленого лише блідим сяйвом місяця крізь розбитий дах, вийшов Лоренцо. Поруч із ним ішов Марко та двоє бійців. Лоренцо тримався з абсолютним, крижаним спокоєм. На ньому не було зайвої зброї на виду, але кожна його постава свідчила про готовність знищити супротивника за долю секунди.

— Ти занадто затримався в дорозі, Картанов, — спокійно вимовив Лоренцо, зупинившись за п'ятнадцять метрів від європейського гостя. — Твій час у цьому місті закінчився ще до того, як ти переступив трап літака.

Картанов гірко посміхнувся, хоча в його очах блиснула лють.

— Ти думаєш, що володієш цим містом, хлопчику? Твій батько теж так думав, поки його дім не перетворився на попіл. Сьогодні я закінчу те, що почав тоді.

У ту ж секунду Картанов різко змахнув рукою — це був умовний сигнал. Із дахів сусідніх складів та з-за контейнерів вискочили кілька прихованих бойовиків картелю з автоматами напереваги, намагаючись взяти людей Лоренцо в перехресний вогонь.

Але вони не врахували одного — що на їхні власні спини вже наведено невидимий, але смертельний приціл.

На вершині елеватора палець Кіри м'яко й упевнено ліг на спусковий гачок. Вона зробила видих, зафіксувала хрестик оптики на грудях першого снайпера противника, який засіл на даху ангара.

Грім.

Важка куля прошила простір на відстані трьохсот метрів. Снайпер Картанова злетів із даху до того, як встиг зробити хоча б один постріл.

— Перший пішов! — чітко передала Кіра по рації, одразу переносячи приціл на наступну ціль.

Бій спалахнув миттєво. Порт вибухнув звуками пострілів, спалахами кулеметних черг і гуркотом розбитого скла. Але перевага несподіванки та чіткий розрахунок Кіри й бійців Соренто повністю зламали план Картанова. Європейці опинилися у пастці власної самовпевненості.

Лоренцо, діючи з холоднокровною жорстокістю професійного бійця, двома точними пострілами знешкодив двох нападників, які намагалися зайти йому в тил, і швидким ривком скоротив дистанцію до самого Картанова.