Розділ 8. Тіньова гра

Прийом був у самому розпалі, коли Лоренцо відійшов для короткої розмови з сенатором. Кіра залишилася біля високого столика з келихом мінеральної води, уважно скануючи залу. До неї повільно підійшов син Дона Манчіні—Марко - молодший, відомий своєю некерованою жорстокістю та зухвалістю.

— Не знав, що у Соренто зʼявився новий трофей, — зневажливо кинув він, розглядаючи Кіру згори до низу. — Цікаво, скільки він тобі платить за цю виставу, красуне?

Кіра поволі повернула до нього голову. Її погляд був настільки холодним і професійним, що розбещений мажор на мить осікся.

—Я б радила вам стежити за мовою, пане Манчіні, — спокійно відповіла вона. —Неправильно підібрані слова іноді призводять до незворотних наслідків для здоровʼя. 
—Ти мені погрожуєш? —вицідив він, ступивши крок уперед.

Прямо за його спиною безшумно виріс Соренто. Його рука важко лягла на плече Марко-молодшого, примушуючи того застигнути на місці.

— Вона не погрожує, Марко, — пролунав низький, як гуркіт грому, голос Лоренцо. — Вона ставить діагноз. І якщо ти зробиш ще один крок у її бік, я особисто подбаю про те, щоб твоє лікування було дуже тривалим та болючим.

Молодший Манчіні позеленів від люті, але бачачи рішучість в очах Соренто, та погляди охорони, лише стиснув зуби та відступив у натовп. 
— Дякую, але я б сама впоралася, — мовила Кіра, коли вони залишилися самі. 
— Я не сумніваюся, — Лоренцо підвів її руку до своїх губ і торкнувся гарячим поцілунком тильної сторони, не зводячи з неї сталевих очей. — Але в цьому місті всі повинні знати про те, що той хто чіпає тебе, викликає на себе всю лють клану Соренто.

Електричний струм знову пробіг по спині Кіри від його слів та цього жеста, руйнуючи її внутрішній захист.

Залишайте вподобайки та коментарі, щоб я могла розуміти чи подобається вам книга)))