На Межі Прицілу

Розділ 7. Зміїний бал

Кришталеві люстри вишуканого бального залу готелю  The Plaza заливали приміщення мʼяким золотавим світлом. Звуки струнного квартету перепліталися з передзвоном кришталевих келихів та стильним гомоном еліти Нью-Йорка, тут зібралися політики, судді, бізнесмени та ті хто насправді тримав у руках нитки управління містом. Кіра тримала Лоренцо під руку, відчуваючи твердість його мʼязів під якісною тканиною смокінгу. Вона тримала спину рівно, а її обличчя виражало абсолютний спокій, хоча всередині все було натягнуто як струна. Під смарагдовим шовком її сукні на стегні приємно тиснув холодний метал Walter PPK.

— Подивись на другу годину, — тихо мовив Лоренцо, злегка нахилившись до неї, ніби шепотів ніжність на вушко. — Чоловік із сивиною та бокалом віскі — це окружний прокурор. А поруч із ним...

— Дон Вітторіо Манчіні, — закінчила за нього Кіра, помітивши старого з хижими рисами обличчя та важким поглядом, оточеного трьома кільцями охорони.

— Ти швидко вчишся, mia cara, — куточки губ Лоренцо ледь помітно здригнулися. — Манчіні думає, що після нападу на нашу базу я буду переховуватися. Наша поява тут — це виклик.

До них наближався високий чоловік із лисячим виразом обличчя й улесливою посмішкою. Це був Джузеппе, один із ключових партнерів Соренто в порті.

— Лоренцо! — вигукнув він, розкриваючи обійми, які Лоренцо зупинив стриманим рукостисканням. — Я чув про неприємності в доках. Слава Богу, ти неушкоджений! А це... яка чарівна супутниця.

— Це Кіра, — відповів Лоренцо, і в його голосі пролунав залізобетонний попереджувальний тон. — Моя особиста гостя. І людина, якій я довіряю більше, ніж усім присутнім у цьому залі.

Кіра помітила, як на мить здригнулася повіка Джузеппе, а його погляд миттєво ковзнув по її плечах та обличчю. Вона зафіксувала цей жест — це було не просто здивування, це був прихований страх.

Коли Джузеппе відійшов, Кіра злегка стиснула руку Лоренцо:

— Він нервує. І він знає більше, ніж каже.

— Я знаю, — тихо мовив Соренто, і в його очах спалахнув небезпечний вогник. — Джузеппе — це лише пішак. Але він указка на того, хто смикає за ниточки.

 

Цей розділ вийшов не великий тому завтра вас чекатимуть зразу два розділи)))




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше