1 Розділ

Гаряча рідина вилилася в чашку і кухню заполонив  прекрасний, терпкий аромат кави. Тесса зробила перший ковток. 

---- Мммм, обожнюю. Із задоволенням, і насолодою сказала дівчина. 

---- Ти щось сказала ?. Запитала мама, що сиділа за столом, Місіс Вілсон була милою жінкою років сорока з милою зовнішністю, окулярами і кімною каштанового волосся, яке збирала в пучок. Тессі завжди здавалося що її мати виглядає крихкою та вразливою, але у місіс Вілсон був твердий характер, адже для письменників він необхідний. Лідія знову сиділа перед ноутбуком працюя над черговим романом. 

---- Да так, нічого. Місіс Вілсон усміхнулась.

---- Ти знову витаєш у своєму просторі, снідати будеш?. 

---- Ні дякую, я побігла збиратися. Дівчина пішла вгору сходами до своєї кімнати. Проходячи повз кімнату брата вона вирішила туди заглянути. Відчинивши двері дівчина побачила вічний безлад, задернуті штори та розкидані диски з одягом, а на ліжку сплячого хлопця. 

---- Ну звичайно ж він спить, хто б сумнівався ?.Пробурчала дівчина і підійшовши до ліжка почала будити брата. 

---- Тому вставай, ти до школи запізнишся. 

---- Тесса відвали. Але дівчина не вгамувалася. 

---- Дай поспати, піди. Сонним голосом пробувчав Том. 

---- Добре, якщо ти хочеш запізнитися в школу спи далі. 

---- А скільки часу ?. 

---- Вже майже восьма. Тесса стала повільно та демонстративно виходити з кімнати. 

---- Щоооо?!. Заволав Том. 

---- Чому ти мене раніше не розбудила ?!. 

---- Хммм, нарешті воскрес. Вона вийшла з кімнати брата і пішла до себе. Зібрала сумку, одягнулась, нафарбувалась і весь цей час Тесса чула як Том бігає по дому як навіжений намагаючись переробити купу ранкових справ. За десять хвилин вона стояла біля дверей і чекала на брата. 

---- Може все таки я вас підвезу ?. Спитала місіс Вілсон. 

---- Ні дякую, ми самі дійдемо...Якщо ми взагалі вийдемо кудись. З-за рогу кухні виглянув Том. 

---- Це ти про кого зараз говориш ?. Тесса закотила очі. 

---- Не хвилюйся, ми вже можемо йти. Сказав хлопець підходячи до дзеркала і поправляючи своє каштанове волосся. В його очах у точності таких самих як і в неї хлюпалися веселощі. 

---- Ти невиправний. З усмішкою сказалла Тесса. 

---- Весь у тебе, адже ми близнюки. І справді вони були близнюками, зовні просто однакові лише присутні відмінності через статі. Але характери в них були різні. Він завжди веселий оптиміст, вона реаліст. Том ніколи не сидів на місці, хіба що коли грав у приставку обо дивився фільми, а Тесса навпаки багато часу проводила у себе в кімнаті, сидячи на підвіконні, або ліжку читаючи книги. І захоплення в них були різні. Він любив спорт і гуляти з друзями, а також зохоплювався кінематографією. А Тесса любила читати книжки. Особливих переваг у неї не було, якщо книга здавалася їй цікавою, то вона її читала. Але дівчина була фанаткою творчості Конан Дойла, Гаррі Поттера а також володаря перстнів. Вона навіть колекціонувала фігурки. Тож того ранку взявши з собою каву Тесса та її брат вийшли з дому і спокійно попрямували до школи.