Розділ 1: Мрії за екраном

Марія сиділа за своїм ноутбуком у кутку маленької кімнати, на столі горіли слабким світлом дві свічки — вона любила цей затишок, особливо коли на вулиці був дощ. За вікном розносився шелест листя, що падало під важкими краплями. Їй було лише шістнадцять, але вже зараз вона знала, чого хоче від життя. Її мрія була не просто велика — вона прагнула стати популярною блогеркою. Не просто знімати відео про своє життя, а створювати щось, що надихало б інших.

Її улюблені блогери — яскраві, харизматичні люди, які підкорювали серця мільйонів своїм гумором, креативом та сміливістю. Вона мріяла стати такою ж. Ось тільки не завжди все йшло так, як хотілось. Марія вже кілька місяців знімала свої відео, але успіху не було. Декілька десятків переглядів, і ті здебільшого від знайомих. А негативні коментарі під її відео все частіше змушували її сумніватись у собі.

Її старша сестра, Ольга, завжди підтримувала її прагнення. Ольга була на п'ять років старша і працювала на престижній роботі в центрі міста. Вона не займалась блогерством, але розуміла, що мрії — це те, за що варто боротися. Коли батьки критикували Марію, кажучи, що блогерство — це несерйозна справа, Ольга завжди ставала на її бік.

— Ти не повинна здаватися, — говорила Ольга, сидячи навпроти сестри. — Пам’ятаєш, як важко мені було знайти свою роботу? Не відразу все виходить. Головне — вірити у себе.

Батьки, на жаль, мали іншу думку. Вони вважали, що Марії потрібно більше уваги приділяти навчанню та думати про майбутню «справжню» професію. Вечорами, під час вечері, за столом не раз піднімалася тема, що її час, витрачений на зйомки, краще було б присвятити підготовці до вступу в університет.

— Ти думаєш, що всі ці відео принесуть тобі стабільну роботу? — запитував батько, обурено глянувши на Марію поверх газети. — Скільки блогерів стали успішними? Один на мільйон?

Мати погоджувалася з ним, мовчки кивала, і хоча вона рідко критикувала дочку напряму, її мовчазна підтримка батька відчувалась особливо болісно.

Марія зітхнула, опустивши очі на клавіатуру. Її руки завмерли над клавішами, наче слова самі не хотіли з’являтися на екрані. Вона давно зрозуміла, що батьки не приймуть її вибору. Щоразу, коли вона намагалася пояснити їм, чому хоче стати блогером, її аргументи розбивалися об стіну нерозуміння.

«Невже вони ніколи не зрозуміють?» — подумала вона, гіркота підступила до горла.

— Вони просто хвилюються за тебе, — продовжувала Ольга, намагаючись заспокоїти її. — Знаєш, як важко було змусити їх зрозуміти, що я хочу працювати в компанії, а не бути вчителькою, як вони хотіли? Але врешті вони змирилися.

— Але це інше, — промовила Марія, стискаючи кулаки. — Ти маєш стабільну роботу, кар'єру, а я… я просто мрію. Мрії — це не кар'єра.

— Не кажи так, — Ольга лагідно обійняла сестру. — Мрії — це перший крок до успіху. Ти маєш талант, і він обов'язково проявиться. Просто потрібно більше часу і, можливо, трохи удачі.

Марія кивнула, хоча всередині відчувала пустку. Вона так хотіла довести всім, що може досягти успіху. Але щоразу, коли сідала за зйомки, її охоплювала тривога. В голові крутилися всі ті негативні коментарі, які вона отримувала: «Що це за дурня?», «Ти ніколи не станеш популярною», «Закінчи з цим, поки не пізно». Ці слова боляче вдаряли по її самооцінці.

— Я не знаю, чи зможу це витримати, — тихо промовила Марія, ховаючи обличчя в долонях. — Я вже намагалася, і щоразу все стає тільки гірше.

Ольга мовчки спостерігала за нею, думаючи, як допомогти. Її власний шлях до успіху теж був непростим, і вона знала, що мрії можуть стати реальністю тільки через важку працю і терпіння. Але як це пояснити тому, хто вже на межі зриву?

— Послухай, — промовила Ольга, сідаючи поруч. — Можливо, варто спробувати по-іншому. Не здаватися, а переглянути свою стратегію. Зміни підхід, формат. Іноді маленькі зміни можуть призвести до великих результатів.

— Але що саме я маю змінити? — Марія підняла голову. — Я вже спробувала стільки всього.

— Давай разом подумаємо, — запропонувала сестра. — Можливо, тобі варто почати з чогось простішого, чого ти дійсно любиш. Щось, що робить тебе унікальною. Адже в тебе є свої сильні сторони, ти просто не використовуєш їх на повну.

Марія задумалась. Що такого вона дійсно любить? Можливо, замість намагатися бути схожою на популярних блогерів, їй варто знайти свій власний голос?

— Я просто боюсь, що мені не вистачить сил, — зізналася вона.

— У тебе є я, — усміхнулася Ольга. — І навіть якщо весь світ проти тебе, я завжди буду на твоєму боці.