Частина Сьома: Нетрями міста

Дядько Толік залишив Дьодзя на Теремках. Він виглядав дуже заклопотаним, навіть не попрощався, а лиш махнув рукою і незабаром зник із поля зору ковзнувши колесами по засніженій дорозі. Дзьодзьо підійшов до вишуканої пані у хутряній шубі і прозорих сонячних окулярах, що йшла на автостоянку.

- Підкажіть будь ласка - як можна добратися до Контрактової?

Жінка поглядом зміряла Дзьодзя і презирливо скривилась: “Метро там!”- показала рукою.

Вже починало темніти і хлопець побіг до метро. “Теремки” - прочитав. Всередині побачив карту, Контрактова площа знаходилися на тій же блакитній лінії, що й Теремки. Перестрибнув турнікет і забіг у напівпустий вагон. Дзьодзьо сів і став із цікавістю розглядати дивних різних людей. Хлопець, що сидів поруч у навушниках, музику з яких було чути на весь вагон ритмічно хитав вверх-вниз яскраво-червоним ірокезом. Дзьодзя дуже здивувала його велика кругла сережка у носі, як у бика. Навпроти у лахміттях сидів безхатченко із напухшим від хронічного алкоголізму обличчям, обвислими мішками під очима та широким картоплинним носом. Він раз у раз кидав на Дзьодзя запитальний погляд, у якому читалось: “А чи ти не один із мого племені?” “Ні, чувак, ти помилився” - холодно відводив очі Дзьодзо. На Хрещатику у вагон засипалася група молодих студенток. Вони весело щебетали, а Дзьозьо закрив очі і жадібно вдихав аромат їхніх парфумів, помад, лаків для волосся і ще там чим тепер користуються сучасні столичні модниці. “Як же хочеться жінки!” - подумав. “Я матиму їх безліч, аж поки знайду Оксану.” Коли відкрив очі, побачив, що алкоголік навпроти розуміюче киває йому на дівчат і єхидно посміхається. Дзьодзьо не втримався і показав тому середнього пальця. Аж ось і Контрактова! Вибіг прожогом із вагона  на вихід. По дорозі наштовхнувся на робітника метро і кинув :“Контрактова 9 - де?”

- Виходиш і через дорогу звертаєш наліво.

- А котра година?

- Я тобі, що годинник? От народ пішов.

Та хлопець вже не слухав, він щосили біг через дорогу. “Лиш би ще було відкрито, лиш би Качанів дядько ще був там!”