Марк

Оце халепа, як пояснити той факт, що в іншому випадку я б просто запропонував альтернативне вирішення ситуації, або б компенсував заподіяне лихо коштами, але тут мене ніби заклинило, я дивився на дівчину, яка ростом була майже на дві голови менша від мене, розгублена, очі кольору небесної блакиті були наповнені сльозами, в них був наче й виклик, а наче й образа, пучок з русявого волосся на голові теліпався, видно, спішила на навчання, навіть не зафіксувала зачіску. Але при цьому вона була досить милою, не викликала ніяких негативних емоцій, скажу більше, на мить вона здалася дещо особливою, геть не схожа на тих дівчат, що люблять повипендрюватися, моїх однокурсниць. Я не знав як можу загладити свою вину, що віддати взамін, щоб вона не ображалася. Поняття не мав як вчинити. Єдине, що зміг запитати чи можу чимось допомогти, але отримав строге "Ні".

 За мить... як навіжена підбігла її подруга, блондинка, вся наче королева краси, та мене її зовнішність геть не зачепила. Вона хоч і була схожа на янгола в плоті, проте, не мій варіант.

Вона глипнула то на мене, то на Ігора, обійняла свою подругу, запитавши що сталося, та вона лише плакала, обізвавши нас ненормальними. 

Блондинка почала з'ясовувати що трапилося у нас, та я не зміг пояснити ситуації внятно від шоку, друг не забарився і потягнув до кампус, за що я ладен був прибити його на місці, але що зробиш, значить, так і мало бути.