Коли народилася моя третя дитина, усе стало ще складніше.
Нове життя прийшло в мою сім’ю.
Разом із ним — ще більше відповідальності.
Я любив своїх дітей.
Люблю їх і зараз.
Але любов до однієї людини не скасовує любові до іншої.
Саме це я довго не вмів пояснити навіть самому собі.
Я міг любити своїх дітей і водночас любити її.
Міг відчувати відповідальність перед сім’єю і водночас хотіти іншого життя.
Це не робило ситуацію менш болючою.
Навпаки.
Одного разу вона знову заблокувала мене.
Я залишився сам із тим, що відбувалося всередині.
Пізніше не витримав і знайшов спосіб зв’язатися з нею з іншого номера.
Зараз я розумію, наскільки це було неправильно.
Але тоді я просто не хотів, щоб усе закінчилося мовчанням.
Ми знову почали говорити.
І знову опинилися там, де були раніше.
Дві людини, які хотіли одне одного, але не могли скласти свої життя в одне.
Ми ніби постійно стояли біля дверей.
Але ніхто не наважувався відчинити їх повністю.
Відредаговано: 12.10.2026