Розділ 4. Флойд

Протираючи очі, я опираюся на лікті і спостерігаю за Діною, яка говорить з кимось по телефону і, судячи з її відповідей, щось не розуміє. Завершивши розмову, вона почала щось шукати в телефоні, а коли знайшла, її очі стали немов блюдця.

- Що сталося? - запитав я і зустрівся із зеленню її очей, в яких плескалося розгублення.

- Як тебе звати? - промовила вона хрипким голосом і відразу ж прочистила горло.

- В тебе, що провали в пам'яті? - віджартувався я, але у відповідь отримав лише її лютий погляд. Та, що сталося, чорт забирай?

- Тоді, що це таке? - крикнула вона і пожбурила в мене своїм телефоном. Якби я не встиг ухилитися, зараз в мене б під оком розцвітав синяк.

- Ти що, ненормальна? - ошелешено запитав я, але взагалі, це було приємне здивування. Не знав, що вона і таке вміє. Цікаво, що вона вміє ще? Боюся уявити куди б мене завели мої не найчистіші думки, якби до мене знову не заговорила ця скажена блондинка.

- Читай, що там пишуть. - злісно прошипіла вона.

 Досі нічого не розуміючи, я взяв її телефон, який впав трохи ліворуч від мене, і почав зачитувати написане.

 В мережу потрапили фото відомого співака Нью-Йорка з якоюсь дівчиною. Судячи з контексту знімку, вони почали зустрічатися, в той самий день було помічено їх на площі, де Нью-Йорк виконував нову, ще нікому невідому пісню, яка, як він пізніше повідомив, була написана його дівчиною. Раніше нам нічого не було відомо про особисте життя співака, яке він ретельно приховував.

 Знизу було прикріплено кілька наших з Діною фото, коли ми були на площі, і одна найяскравіша та, де ми лежимо в ліжку, обійнявшись.

- От чорт. - повільно прошипів я і здригнувся від звуку дзвінка мого телефону. Виявляється мені вже не вперше телефонував мій агент. Тяжко зітхнувши і приготувавшись до неминучої бурі, я відповів на дзвінок, і відразу ж потрапив під оглушливі крики.

- Я не зрозумів, що це за самодіяльність? Ти що, збожеволів? Ти тільки нещодавно став популярним, як можна так зневажливо ставитися до своєї кар'єри?! - почав кричати Адам, не обтяжуючи себе привітаннями.

- Стоп-стоп, - промовив я, підіймаючи руку, ніби він міг це побачити. - Це вийшло випадково. Ми з Діною не пара. Ми просто друзі.

- Ага. - презирливо хмикнув мій співрозмовник - по-твоєму, я зовсім дурний, чи що? Друзі не сплять так в одному ліжку. 

- Я ж кажу: це вийшло випадково. - втомлено перервав я його, починаючи дратуватися. - Набагато важливіше дізнатися хто посмів увірватися до мене в номер, сфотографувавши мене та мою подругу, не маючи на це ніякого дозволу.

- Постав на гучний зв'язок. - сказала Діна, а я питально підійняв брови. - Я теж приймаю участь в цьому всьому, тому я маю право знати, що відбувається і що робити далі. - наполегливо пояснила вона.

- Я не помилюся? - запитав в цей час Адам, з нотками здивування в голосі. - Тобі зараз наказує та дама, що була на фото? - почувся його глузливий сміх. - Оу, брате, та ти добряче вляпався.

- Боже, стули пельку нарешті. - втомлено відповів я, провівши долонею по обличчю, встріпавши волосся. - Гаразд, ставлю гучний зв'язок.

- Привіт, гарнюня. - продовжив насміхатися Адам, звертаючись цього разу до Діни.

- Наскільки я зрозуміла, він твій агент? - запитала вона, дивлячись на мене і повністю проігнорувавши випад мого агента.

- Флойд, ну як так можна? - батьківським тоном запитав цей недоумок, ще й поцокав язиком, ніби справді соромить мене?

- Флойд? - недовірливо повторила дівчина, не відводячи від мене погляду. От чорт! Ще й це. - Про що ще ти мені збрехав?

- Стоп, друзі, що між вами відбувається? - перестав нарешті глузувати Адам і знову став серйозним. - Чому в мене таке враження, ніби блондиночка зараз тебе порве, Флойд?

- А що б ти зробив з людиною, якби через неї вляпався в незрозумілу ситуацію, привернувши, гадаю не дуже приємну увагу, а потім зрозумів, що абсолютно нічого не знав про цю людину, яка ще й змусила тебе жити з ним в одному номері? - запитала Діна в мого агента, перевівши погляд на телефон, який я поклав на тумбу.

- Е-е-е... - зніяковів Адам. До речі, я вперше бачив таке явище. Зазвичай він повністю зібраний і знає, що відповідати і робити. - Ми говоримо про Флойда, так?

- Ага, той який Олів'єро. - пирхнула дівчина, склавши руки на грудях, і зі злістю здуваючи білокуру прядку волосся з обличчя, яке виглядало розтріпаним після сну. Вона взагалі була такою милою вранці і я б правда помилувався, якби не вся ця ситуація.

- Послухай, мене справді звати Олів'єро. - втомлено почав пояснювати я. От же треба було таке ляпнути, тепер потрібно розгрібати. - Але це моє друге ім'я, я не часто ним користуюся, а перше - як ти вже могла зрозуміти - Флойд.

- Друзі, в нас немає на це часу. - знову посерйознішав Адам. - Давайте ви потім як-небудь обговорите свої стосунки?

- В нас немає стосунків. - палко заперечила Діна.

- Але доведеться зробити вигляд, ніби є, кицю. - відповів агент.

- Тобто? - почала злитися Діна, хоча не можна сказати, що до цього вона не була злою. Напевно, правильніше буде сказати, що її рівень злості почав стрімко зростати.