1 глава

*Софі

— Роккі, ще один горіх опиниться на килимку мого авто і я обіцяю, що зателефоную тітці Фульвії й скажу, що її улюблена орхідея відправилася на той світ до дядька Луки саме через тебе, — кричу я на брата, тикаючи довгим нігтем мигдалевої форми в його груди, які здригаються від сміху. — Я зроблю все, щоб ти мав доступ до *туррону лише на Різдво, — погрожую я, намагаючись не відволікатися від дороги. 

Навігатор нагадує мені про те, що я маю повернути і я вивертаю руль лівою рукою, а правою змахую з чола цівку поту, яка стікає по моєму обличчю. Градусник показує, що на вулиці 35 градусів тепла. Я важко видихаю й тягнуся назад, щоб одягнути на голову панаму. 

— *Cariño, не сердься на мене. Тим паче, що туррон продають цілий рік, бо його дуже люблять туристи, — відповідає той, шкірячись до мене своїми білосніжними зубами. Я злюся, бо він знову називає мене тією дурнуватою кличкою з дитинства. 

— Не називай мене більше «cariño», — попереджую я, натягуючи кепку йому на очі. Той ховає пакет з турроном в бардачок і підіймає руки вгору неначе злочинець, що здається. 

Роккі на 11 місяців старший за мене, але розуму у нього менше, ніж у новонародженого. Думаю, він ще досі ховає під ліжком того в’язаного кролика, який подарувала йому мама в дитинстві й потайки надіється, що цього року *Papá Noel прийде до нього вночі й принесе нову приставку про яку він так мріє. 

У нашому тандемі брат був сексуальним шибайголовою, якому все так легко давалося. Я ж була його молодшою сестрою, яка носила брекети й весь вільний час проводила з підручниками. Мені довелося спалити всі свої фото починаючи з дня мого народження й закінчуючи 20-річчям. У мене була проблемна шкіра, криві зуби та поганий зір через те, що я дуже часто читала вночі книги під поганим освітленням. Окрім цього я їла велику кількість солодощів і через це в 7 класі різко набрала вагу. У школі мене часто дражнили і я була жертвою булінгу. Якби Роккі не був моїм однокласником, то все було б набагато гірше. Хоч він і такий розважливий та байдужий хлопець, але брат завжди ставав на мій захист, за що я йому дуже вдячна. Добре, що ті роки вже давно позаду. 

Мої брекети вже давно валяються на смітнику, окуляри я замінила на лінзи, а від прищів залишилися майже непомітні сліди, які легко замаскувати тональним кремом. Довелося витратити шалену суму грошей, щоб позбутися акне, але я не шкодую ні цента. Окрім цього я багато працювала в залі й зараз маю фігуру про яку я так мріяла. Щоправда, я так і не змогла після цього з'їсти бодай щось солодке. Страх знову погладшати набагато сильніший, ніж мої бажання. 

— Ти виглядаєш неначе модель, яка щойно зійшла з подіуму, але твої щічки такі ж солоденькі, як і в дитинстві, Софі, — з любовʼю промовляє брат, торкаючись мого лиця. 

Я показую йому язика й він також усміхається. Від цього на його лівій щоці з’являється мила ямочка. Знали б ви скільки дівчат ледь не втрачали свідомість через неї. Я по доброму заздрила своєму вродливому братику, бо доля обдарувала саме його такою приголомшливою зовнішністю, а не мене. 

До нашого місця призначення залишається менше ніж 50 кілометрів і чим ближче ми наближаємося до вілли тітки Фульвії, тим сильніше я починаю тремтіти. В якийсь момент я навіть хочу запропонувати Роккі сісти за кермо замість мене, але потім я таки опановую себе, подумки рахуючи до 10. Брат голосніше підкручує звук, коли лунає його улюблений трек, і починає голосно підспівувати та вимахувати руками в такт музиці. Від цього я починаю хихотіти й він цілує мене в щоки, говорячи яка я чудова сестра. Шкода, що Роккі — це єдина людина, яка так віддано любить мене й береже. Звісно, мама з татом і вся наша велика родина теж мене обожнює, але це не зовсім те, чого б я хотіла. Мені 25 і мої романтичні пригоди обмежилися однією ніччю з гарячим другом мого брата та декількома побаченнями з колегами, які просто хотіли добре провести час. 

«Софіє, любов не на часі. Я пропоную тобі щось набагато краще. Ми можемо добре проводити разом час у мене вдома. Від цього буде користь нам обом», — сказав мені Ерік одного разу, а після цього я кинула в нього вазу. Я вірила, що любов, як у ромкомах, які я читаю, справді існує. Мені просто поки не пощастило зустріти ту саму людину, яка впустить мене у своє серце. 

— Мартін написав, що він вже на місці, — промовляє Роккі, зменшуючи гучність і я різко гальмую перед світлофором. 

Бабуся в крислатому в’язаному капелюсі махає в наш бік палкою й лається іспанською. Надіюся, що вона не прокляла весь наш рід до сьомого коліна, бо якщо наша мати, яка вірить в те, що всі прокляття здійснюються, дізнається про це, то вона дістане інфаркт. Я перепрошую перед старенькою й ми повільно рухаємося далі. Мені так хочеться, щоб брат не помітив рум’янець, який зараз вкриває мої щоки, але він виявляється набагато спостережливішим. 

— Софі, — серйозно каже Роккі, торкнувшись пальцями мого підборіддя. Я важко ковтаю й підводжу очі вгору. Пам'ятаєте, як я говорила про ніч з гарячим другом мого брата? Так-от, його звати Мартін і він також їде з нами на відпочинок. Це провал!

— Ти точно взяв ключі? — стараюся перевести тему в інше русло. 

Мій голос звучить так невпевнено, що одразу все стає ясно. Я страшенно нервую перед зустріччю з Ферреро, якого не бачила 9 років. Коли він прилітав у Мадрид (наше рідне місто, де ми всі народилися й зростали), то я всіляко уникала його. Проте, цього разу мені не вдалося втекти, бо Роккі поставив мене перед фактом і повідомив, що я, він, Мартін та моя подруга Діана, яка також наша колишня однокласниця, їдемо на віллу нашої тітоньки. Брат повідомив, що вже про все домовився й ніяких відмов він не приймає. Ця новина була схожою на крижаний душ, а я в ньому була кішкою, яка страшенно боялася води. Мені хотілося на стіни лізти від розпачу, бо я знала, що мені доведеться порозумітися з Ферреро після того факапу на випускному. Він переспав зі мною через жалість, а вже наступного ранку я прокинулася сама.