На добраніч, малятко
Сон, що заблукав
У великому лісі настав вечір.
Зорі повільно запалювалися, ніби хтось обережно торкався неба пальчиком.
Сова Гогля сиділа на гілці й слухала тишу.
Аж раптом почула тихеньке:
— Пі-пі…
— Хто тут? — прошепотіла Гогля.
З-під куща визирнув маленький Сон.
Він був пухнастий, як хмаринка, і трохи тремтів.
— Я заблукав… Я не знаю, до кого летіти сьогодні.
— Не хвилюйся, — лагідно сказала Сова. — У лісі всі сплять по черзі.
Вони полетіли разом.
До їжачка Пікселя — він уже згорнувся клубочком. Сон тихенько сів поруч.
До зайчика Лиска — він обіймав подушку з морквинкою.
До білочки Ліззі — вона сховала хвостик під ковдру.
Сон ставав дедалі спокійнішим.
— Дякую, — прошепотів він. — Тепер і я хочу спати.
Сова Гогля усміхнулася, накрила ліс крилом тиші
і прошепотіла:
— На добраніч, маленький світе.
А зорі світитимуть, доки ти спиш ✨
#347 в Різне
#41 в Дитяча література
#226 в Гумор
Відредаговано: 29.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
