На добраніч, малятко
Хмаринка, що сміялась
Жила-була маленька хмаринка. Вона була кругленька, біленька і дуже любила сміятися.
— Хі-хі-хі! — сміялась хмаринка і пливла по небу.
Одного разу хмаринка побачила внизу кошеня.
— Мяу! — сказало кошеня і помахало лапкою.
— Хі-хі! Привіт! — відповіла хмаринка і пустила маленьку краплинку дощу.
Краплинка — кап! — впала на носик кошеняти.
— Ой! — здивувалось кошеня і засміялось.
Поруч стрибав жабеня.
— Ква! Ква! — сказало воно.
Хмаринка пустила ще одну краплинку.
— Кап!
— Ква-ха-ха! — засміялось жабеня.
А потім з-за хмаринки визирнуло сонечко.
— Привіт! — усміхнулось воно.
Хмаринка зраділа, розтанула і на небі з’явилася веселка — червона, жовта, зелена.
— Ого! — сказали всі разом.
Кошеня замуркотіло.
Жабеня пострибало.
А сонечко засвітило ще яскравіше.
#300 в Різне
#35 в Дитяча література
#205 в Гумор
Відредаговано: 20.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
