Жили-були в селі дідусь і бабуся . А в них жила качечка-білобока .
Одного разу знесла качечка маленьке яйце . Лежить воно собі, тихеньке, біленьке.
Прийшов дідусь. Побачив яйце.
Тук-тук-тук! - Стукнув він по ньому пальцем. - Не б'ється!
Прийшла бабуся. Побачила яйце.
Туп-туп-туп! - Стукнула вона по ньому ложкою. - Не б'ється!
Аж тут прибіг маленький песик Гавка . Він побачив яйце, підбіг ближче і...
Гав-гав! — тихенько гавкнув.
Яйце злякалося "Гав!" і трі-і-ісь! - Розбилося !
Дідусь плаче: «Ой-ой-ой!»
Бабуся плаче: «Ай-ай-ай!»
Але тут з розбитого яйця вилупилося жовте-жовте каченя !
"Пі-пі-пі!" — запищало каченя.
Дідусь і бабуся перестали плакати та засміялися!
«Ось і добре! Буде у нас нове каченя!»
Не завжди треба плакати, коли щось розбивається!