Глава 3

Дорога до маленького містечка біля моря зайняла кілька годин, але для Еліс цей час пролетів непомітно. Вона насолоджувалася видами, які бачила вперше, намагаючись уловити і запам’ятати кожну деталь.

З кожним кілометром вона відчувала, як напруження покидає її тіло, а думки починають набувати ясності. Вперше за довгий час її охопило передчуття чогось нового і незвіданого. Вона була готова залишити позаду суєту мегаполіса і зануритися у зовсім інший ритм життя.

Музика, що грала у навушниках, супроводжувала Еліс протягом усієї поїздки. Мелодії плавно змінювали одна одну, створюючи ідеальний фон для її роздумів. Кожна нота наповнювала її відчуттям спокою й умиротворення. Музика здавалася живою істотою, яка обіймала її, проникаючи у найглибші куточки душі. Її серце починало битися повільніше у такт музиці, заспокоюючи думки і звільняючи їх від тривог. Вона заплющила очі та уявила собі море, сонце і ту атмосферу, яка буде супроводжувати її протягом усього відпочинку.

Коли потяг нарешті прибув у маленьке містечко біля моря, Еліс зняла навушники, і її оточив справжній світ. Розмови людей, що проходили повз, звуки оголошень і метушні замінили музику. Маленький вокзал, оточений зеленими пагорбами, виглядав, ніби з іншої епохи.

Зібравши свої речі, Еліс попрямувала до виходу. На пероні її зустріла легка прохолода морського бризу, який ніжно торкнувся її обличчя. Повітря було насичене солоним ароматом моря, і вона відчула, як її легені наповнюються свіжістю. Вона зупинилася на мить, щоб насолодитися цим моментом. Небо було забарвлене у м'які відтінки заходу сонця, а десь у далині було чутно крик чайок. Відчуття приємної невідомості поступово почало розвіюватися, змінюючись захватом від побаченого.

Еліс взяла таксі і по дорозі не могла відірвати погляд від видів, що відкривалися перед нею: вузькі вулички з бруківкою, затишні будиночки з яскравими дахами, квітучі сади і пальми. Вона спіймала себе на думці, що це місце наче зійшло з листівки, які зазвичай відправляли з далеких подорожей своїм друзям і близьким.

Нарешті, таксі зупинилося біля входу в готельний комплекс, оточеного пишними квітами і зеленню. Еліс оплатила поїздку, подякувала водію і вийшла з машини. Вона одразу ж направилася в головну будівлю комплексу і забрала ключі на ресепшені.

Дорога до котеджу проходила через парк, який здавався справжньою оазою спокою: доглянуті доріжки, обсаджені квітучими чагарниками, лавочки, на яких сиділи літні пари, які насолоджуються заходом сонця, і молоді батьки, що грають з дітьми. Спів птахів доповнював ідилічну картину, наповнюючи повітря мелодійними трелями. Еліс сповільнила крок, щоб повною мірою насолодитися цією атмосферою.

Будиночок, який для Еліс забронювала Кейті, був простим, але дуже затишним, з широкою верандою і видом на море. Вона вдихнула на повні груди солоне повітря і відчула, як зникає остання крапля втоми.

— Це справжній джекпот, — з усмішкою промовила Еліс, оглядаючи кожну деталь у місці, де вона мала провести найближчий тиждень.

Пройшовшись по кімнаті, вона перенесла свою сумку ближче до ліжка і дістала звідти речі першої потреби. Потім зі сміхом плюхнулася на ліжко, відчуваючи під собою м'якість матраца і прохолоду простирадл.

Перевівши дух після тривалої поїздки, першою справою Еліс вирішила скласти список місць, які вона хотіла б відвідати. У цьому списку були кафе, про які їй розповідала Кейті, невеликі крамнички з місцевими товарами, пляжі і парки. Вона дістала блокнот і почала записувати всі місця, які хотіла б побачити. Це заняття наповнило її ентузіазмом і передчуттям.

Попри довгу дорогу, Еліс не хотіла відкладати своє знайомство з містечком. Адже тиждень – це не так вже й багато, як могло б здатися, на перший погляд. Вона швидко розпакувала свої речі, переодяглася в легке плаття і вирушила на першу прогулянку. Її серце билося сильніше, ніби вона була на порозі великої пригоди.

Проходячи по вузьких вуличках, вона насолоджувалася кожним моментом. Вітрини маленьких магазинів заманювали її своїми яскравими вивісками, з відкритих дверей кафе доносилися аромати свіжої випічки і кави.

Еліс вирішила заглянути в одне з тих кафе, що були у її списку, щоб перекусити і відпочити. Вона замовила чашку ароматного капучино і шматочок пирога з ягодами. Сидячи за столиком біля вікна, вона спостерігала за перехожими і відчувала, як її душа наповнюється теплом і спокоєм.

Люди, які гуляли вулицями, здавалися задоволеними і розслабленими. Еліс бачила пари, які трималися за руки, дітей, що гралися у доганялки, і літніх людей, що неспішно прогулювалися, насолоджуючись вечірньою прохолодою. Це просте спостереження за життям містечка наповнювало її відчуттям спокою.

Після кафе вона вирушила до моря. Пляж був безлюдним, лише кілька людей прогулювалися берегом. Еліс зняла взуття і пішла босоніж по піску. Пісок був теплим і м'яким, наче оксамит, який ніжно торкався її ступнів. Вона відчула, як кожна піщинка м'яко обіймає її пальці, трохи лоскочучи шкіру. Це відчуття було водночас заспокійливим і освіжаючим, даруючи їй відчуття легкості і свободи. З кожним кроком її ноги занурювалися трохи глибше, а потім знову виходили на поверхню, створюючи відчуття, ніби вона йде по невагомій поверхні.

Солоний вітер з моря приємно прохолоджував її розігріте обличчя, заплутуючи волосся і наповнюючи його ароматом морської свіжості. Еліс відчула, як її тіло розслабляється, а розум очищається від накопичених тривог і турбот. Вона заплющила очі та уявила собі, що весь світ завмер, залишивши її наодинці з природою.