На березі океану душі

107

Київ. Бориспіль. Літак відправлявся о першій годині дня за місцевим часом. Серед пасажирів вирізнявся один юнак, котрий весь час шукав когось очима.

– Ваші документи! – стандартним для всіх голосом озвалася молода жінка, котра вела перевірку документів.

Юнак подав документ.

– Расен Доскан?! – усміхнулася вона. – Щасливого польоту.

– Дякую. – ґречно відповів той і пішов в потрібному напрямку.

Скоро стюардеса об’явила, що вони злітають і літак почав набирати висоту. Юнак нарешті спокійно видихнув. Нарешті він покидає все це. Нарешті він вільний. І лише одна річ мучила його. Чи зробила Мар’яна те, що обіцяла?

Втім, він не буде винуватити її за будь-який вибір. Це її право. Хоча він справді її кохає. Ще й як. Але…

Руслан Баркалов

Подобається

#742 в Сучасна проза
#4594 в Любовні романи
#2107 в Сучасний любовний роман

У тексті є: щаслива зустріч, любов перешкоди різниця_у_віці романтика, робота стосунки обман зрада

Відредаговано: 15.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись