59

А тим часом Інна проводила дні в літньому таборі в горах. В примусівці, як вона виражалася. І треба сказати, що дівчина і тут за кілька днів встигла показати свій характер.

Ще в перший день вона влаштувала і кімнаті розгін, І показала, що вона вміє і може вирішити. Інна так розійшлася, що навіть прихід старших не зміг її вгомонити. Так, що одну із дівчат просто на просто мусили пересилити в іншу кімнату. Потім наче б то вгамувалася. Але чи так це було, сказати важко. Бо Саша, котрий спочатку кілька разів покепкував з дівчини в перший день якось отруївся не зрозуміло чим. Так, що невдалого жартуна відправили з табору в кареті швидкої. І ніхто навіть догадатися не міг що ж такого міг з’їсти хлопчина щоб аж так корчитися цілий ранок. Ну буває. А далі було ще цікавіше.

Інна зуміла розворушити старі роздори між двома дівчатами з сусідньої кімнати. Марійка і Валя були давніми подругами і жили по сусідству. А ще були однокласницями. І от, одного сонячного дня ці дві не розлий вода подружки розвели між собою такий скандал, котрий переріс в рукоприкладство між собою. І як наслідок обох вигнали з табору. Чим ці двоє насолили Інні, уяви ніхто не мав. Як і те, хто саме спровокував це. Просто дехто там між собою шептався.

Дівчина провела цілих три тижні в літньому таборі. І це по трохи її дратувало. Спочатку вона наче сприймала все спокійно. Але в останні дні почала помітно нервувати.

Звісно, ніхто ніде це не зафіксує але Інна просто ставала нестерпно дратівливою. Більшість працівників табору ставилися до цього як до звичайного перехідного процесу в підлітків. І тому ніхто не звертав уваги на неї. І це не аби як дратувало дівчину.

В останній день вона взагалі була якась сама не своя. Цілий останній день Інна чекала, що по неї приїде мама. Вона просто сиділа біля вікна і дивися кудись в далеч.

Ну дивися то дивилася. Кому яке діло. Можливо, щось не пішло. Як то часом буває. Або про щось задумалася. А чому ні?

І от нарешті, а ж під вечір приїхала мама. Вона підійшла до вожатих, щось з ними там поговорила. Потім ще підійшла до керівника. Ще з ним кілка слів. А тоді погрузила свою дочку. І вони поїхали не кажучи одне одному ні слова.

В дома, під час вечері Інна дізналася, що завтра її чекає нова подорож – на море. Дівчина, звісно, була не проти. Але вона хотіла бодай краєчком ока зустрітися з Владом. Вже ж таки, за ці три тижні вона зрозуміла, що їй не вистачає саме його компанії. Ну як компанії. Краще сказати – його розмови, його присутності. Але мамі не розкажеш, що тобі п’ятнадцять і тобі подобається твій класний керівник. Чорт його забирай. Як же все не правильно.

Інна закусила губу і мовчки слухала останні новини міста. Їй було абсолютно байдуже на все, що там творилося. Але програма пристойності «мінімум» мусила бути виконання, поза як батьки обіцяли дівчині на наступний рік купити байк. Тож вона просто поволі поглинала вечерю і слухала різні небилиці, котрі виходили з уст її мами і тата. А ті в свою чергу гостро обговорювали мало не кожну кому з місцевої газети.