53

Мар’яна була гарненька на вигляд, як барбі, дівчинка. Вона як і Христина поступала на економічний. Але вчитися їй було не так щоб аж цікаво. тож вона любила і потусити. А після закінчення отримала роботу при адміністрації. Звісно, що тітка допомогла. А може й не вона одна. Бо ж і батьки самої Марясі були теж не простого покрою. Мали свій бізнес, тверде бюрократичне крісло і широке коло родини, котра може прийти на поміч в потрібну хвилину.

Тож дівчина не запарювалася тим, що в місті нема роботи. Або що можуть не взяти. Такого в її лексиконі не було. Вона твердо знала, що пройде. А решті все деталі. Щось навчиться в процесі. Щось навчать підкажуть, коли буде треба. Бо таки є кому. А щось таки тай знала. Бо ж не чисто безмозга була. Та ж як би там не було але щось тай вчила. Хоча поза як вона там вчила.

А поза всім дівчиною вона була доброю по натурі. Не хамила. Не нагліла. Не фиркала. Тож швидко ввійшла в добрі відносини як на роботі так і поза нею. Є така народна мудрість - батьки батьками але якщо ти свиня то й зв’язки не допоможуть. Тож маючи з усіх сторін тверду підтримку дівчина почулася спокійно і затишно. А роботу виконувала добре. Бо ж претензій ніколи не було.

Влада вона знала дуже добре. Бо була так само однокласницею. Проте, на відміну від Христини, не вміла чи не хотіла так в себе закохувати хлопця. Хоча і не проти була б, якби він сам був звернув на неї увагу.

Та Влад був надто сліпий, як вважала дівчина. Бо ніколи, навіть натяку двозначного не давав їй. Він ставився до «Маські», як вони називали її в компанії, як до кращого друга. Або як до сестри.

Та попри все, вона вбачала в ньому гарного хлопця. Христина для неї від якогось часу стала надто не зрозумілою. А особливо зараз, від коли повернулася з Києва. Колишня подружка стала надто груба. Так, наче вони ніколи й не дружили.

Тож і не дивно, що будучи в гостях у сестрички, як вона називала Інну, дівчина проговорилася про все.