А тим часом Христина вже була далеко в Києві. Дівчина поїхала навіть не попрощавшись з Владом. Звісно, вона і не має нікому звітуватися. Але якщо любиш людину, то такий крок є дещо не правильним. І навіть обурливим.
Влад про це дізнався лише через тиждень. І то з уст того ж таки Колі. Тому, думати можна було, що завгодно. А втім, що тут думати – все і так зрозуміло! Все, як і співалося у пісні Скрябіна: «по моєму, чувак, нас кинули». Більше не було що ані додати ані відняти.
Та Влад Андрійович помирати від того не став. І як на диво, після того, як дізнався всю правду навіть трохи ожив. І вже встиг це відзначити у вигляді нової контрольної. Принаймні, так думало пів класу. Бо Арсен, хоч і був мало не другом, а язика за зубами втримати таки не міг. Тож і розказав все як на сповіді перед компанією, коли сиділи в парку. Ох Арсен, Арсен довгоязикий!
І якщо дехто з компанії навіть пожалів свого класного, що так все вийшло. То Інна чомусь була рада. Так, ніби їй щось від того буде. Але на це не зверталася увага. Бо оцінки у всіх тепер були класні. Крім того, Влад Андрійович анонсував поїздку в гори. Першу на початку квітня. А другу десь в кінці травня. Така тема втішила всіх.
А ще, тепер вони вже три рази їздили на екскурсію. Один раз з географії. А два рази з історії. Музеї, прогулянки, піца. І все це замість сухої теорії.
Що правда поїздка тривала цілий день. І всі добряче помучилися. Але народ був задоволений. І навіть класні опозиціонери, такі як Інна, були поглинуті тим новим для них підходом до вивчення предмету. І якщо попередньо про це вони могли лише мріяти, то тепер за три тижні три екскурсії. По одній в тиждень.
Ясна річ, що до такої справи залучалися батьки. Але то ніщо в порівнянні з тим, що ти цілий день катаєшся, щось бачиш, щось нове для себе відкриваєш. А не сидиш тупо в одній книжці з кількома від сили малюнками.
Вкінці третього разу були задоволенні не лише діти але й батьки. Предки, давно не бачили такого зацікавлення до чогось у своїх чад, як там, у музеї. Або в замку. От вам і історія. І треба сказати, що у нас багато чого є показати.
Третя екскурсія була на річку. Але поки їхали, то курс трошки під корегували. Так, що були і на річці. І в лісі. І навіть заїздили годувати диких тварин в якесь лісове господарство. Ну ж не кожен день і не всі мають змогу бачити дикого кабана або якусь козулю.
Клас ожив. Всім хотілося ще і ще кудись мандрувати. Але треба було вчитися. Бо як не як а 9 клас, теж має якісь там екзамени.
#48 в Сучасна проза
#353 в Любовні романи
#176 в Сучасний любовний роман
любов перешкоди різниця_у_віці романтика, робота стосунки обман зрада, щаслива зустріч
Відредаговано: 15.07.2024