18

Нарешті «шоу» закінчилося і Влад щасливо стартував до офісу. По дорозі Влад вирішив зателефонувати Христині. Бо як не як а обіцяв подзвонити одразу ж після закінчення уроків. Але зараз трубку ніхто не брав. І жодного дзвінка від неї не було теж.

Може не має часу. Може не може відповісти. Звісно, ж так люди думають про тих, кого вони вважають другом. Так думав і Влад. Він спокійно пішов на роботу. Хоча як спокійно. Не дуже то й спокійно.

Справа в тому, що вчора вони з Христиною встигли добре посваритися. Ситуація була дивна. Бо дівчина раніше ніколи так не скакала. Колись завжди спокійна розважлива – вчора вона ніби з ланцюга зірвалася.

Христина кричала. Говорила, що він ніякий хлопець. Що це все вона тягне на собі їхні відносини. Навіть обзивати почала. Так, ніби перед ним був хтось інший а не його дівчина.

Звісно, що між ними були якісь конфліктні ситуації. Але що аж так. Влад не знав що на то все відповісти. Тож просто пішов. Пішов і чекав, коли вона трошки остигне, щоб вже при здоровому глузді нормально поговорити.

Зрештою, хлопець був ображений. Як так. він же по суті нічого поганого їй ніколи не сказав. Старався бути добрим, чесним. Завжди ставився з повагою до неї і її поглядів. А тут таке. Він просто не знав що думати.

А думати і не треба було. Дуже скоро все і само вилізло на верх. Сказано, що все таємне колись стане явним. Так воно і є. вже на роботі до нього прийшов старий друг Коля і приніс принтер полагодити, бо чогось не друкує. А так, як Влад не хотів довго морочити чоловікові голову, тож зразу взявся подивитися що там і до чого. А попри те і трохи поговорити.

Коля був не з тих, котрі дуже стараються думати. Хлопчина був нормальний, чесний, спокійний. Але з мінімальними запитами на думання. Тож він без зайвих там догадок розповідав підряд. А так, як його, уже дружина, Алла була подругою Христини, то він ясна річ щось цікаве знав. Крім того, Коля після роботи підробляв таксистом. Ну а чого дурно дома сидіти як є машина.

Тож він і розказав Владові, що йому в свою чергу розповіла Алла. Справа виглядала така – Христина хвалилася подрузі, що їде в Київ на стажування. І що має там на меті залишитися. І що там, її мама познайомила з якимось Аліком. Тож тепер залишається одне – якось збутися Влада.

Хлопець в таке ніяк не хотів вірити. Бо надто довіряв Христині. І не міг про неї таке подумати.

– Цього не може бути! – дивувався Влад – Це… це якась ….

– А я що знаю, – відповідав винувато Коля. – Так моя казала. А чи правда чи ні уявлення не маю. Втім, ти сам поговори з Христиною тай все.

Та от поговорити Влад якраз і не міг. Бо трубку ніхто не брав. І в цьому полягала вся проблема.