Ще навіть не встиг початися новий семестр, як з колії вибилася Наталія Георгіївна, класна наставниця 9-А. А тому, «Шеф»(директор) сидів і парився – кому би то звісити на шию цей «непотріб»? Справа в тому, що слава про цей клас була така собі. Скажемо так, не дуже. Як говорив фізрук: «одним словом стадо».
Всі ненавиділи цей «особливий клас». А особливий він був лише тому, що батьки цих «здібних і обдарованих» діток працювали або в адміністрації або були лікарями або були бізнесменами. Тож всі намагалися бути якомога чемнішими з їхніми чадами. Щоб сяко-тако забезпечити собі гарний прийом при потребі.
Єдиною в цілій школі, хто міг дати собі ради з «цими панами» була власне Наталія Георгіївна. Її чоловік був заступником начальника поліції. А брат – заступником голови обласної адміністрації. Тому її якщо і не поважали. То принаймні боялися. Хоча жінка вона була добра. І нікого пресувати чи переслідувати ніколи за щось не любила.
Але одного зимового ранку дзвінок до кабінету директора сповістив, що дорога пані Наталія не зможе якийсь довший час бути з ними в команді, оскільки отримала дуже важку травму і знаходиться на посиленому лікуванні.
Справа в тому, що така новина була глибоко не приємна з подвійною порцією. Звісно, Ігор Дмитрович тяжко жалів нещасну жінку. Але й жалів ще більше себе. Бо кого тепер в мовити взяти на себе таку не посильну ношу – стати класним керівником для 9-А? Кожен намагався, як лише міг, відхреститися від цієї почесної місії. І нічого дивного. Ніхто не хотів гризти собі печінку з «тими оболтусами і неуками». Справа була важка і безнадійна.
Але Марія Петрівна шепнула, що у молодого педагога виходить якось знаходити з ними спільну мову. Мова власне йшла про Влада Андрійовича. Отож, ура! Справа вирішена. Він молодий – впиратися не буде. Тим паче, що Ігор Дмитрович буде падати йому на вуха як лише зможе. Він використає всі свої ораторські і педагогічні вміння аби переконати молодого Влада, що просто його доля! Він це зробить. Він переконає. А той ну точно уже не зможе відмовити. А заодно спихне йому ще і географію, котру та вела. Хоча б лише в тому класі. Ну це якщо таки ніяк не інакше.
#48 в Сучасна проза
#353 в Любовні романи
#176 в Сучасний любовний роман
любов перешкоди різниця_у_віці романтика, робота стосунки обман зрада, щаслива зустріч
Відредаговано: 15.07.2024