На березі океану душі

І. Владен

Я ніколи не вчу своїх учнів. Я лише надаю умови, в яких вони зможуть навчатися.

Альберт Ейнштейн

– Владе Андрійовичу. Я вас дуже прошу, не відкидайте цю пропозицію! Владику, зрозумій, це мій друг! У них там сталася якась ситуація. І треба «гвавт» працівника. Я би просто так тебе не просив.

– Ви не лишаєте мені нічого іншого як погодитися, Юрію Володимировичу! – важко зітхнув молодик. – Що ж… Ну то коли там прийти?

– Я знав, що ти мене виручиш! Я знав, що ти згодишся на це! Підеш завтра після обіду. Я буду тебе пускати коли треба і на скільки треба. Все буде класно!

– Ох і не добрим це пахне, Юрію Володимировичу! – відказав хлопець. – Нюхом чую.

– Перестань, Владику. Я в тебе вірю. Я ж тебе знаю. Ти відповідальний, комунікабельний, чесний.

Руслан Баркалов

Подобається

#306 в Сучасна проза
#1998 в Любовні романи
#959 в Сучасний любовний роман

У тексті є: щаслива зустріч, любов перешкоди різниця_у_віці романтика, робота стосунки обман зрада

Відредаговано: 15.07.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись