Попереду почулось хихотіння фарбованої та її компанії. Вони тихо обговорювали мокре волосся Ади, але вперше за день дівчина не відчула того гострого болю приниження.
На дошці з’явилася нова формула, а на партах — нові пробірки й спиртівки.
— Сьогодні подивимось на реакцію металу з кислотою, — сказала вчителька, роздаючи реагенти. — Обережно, бо при неправильному змішуванні може утворитися вибухова кількість газу.
Ада старанно робила все, як було написано в інструкції. Вона тримала пробірку на відстані, стежила за полум’ям, навіть злегка кусала губу від зосередження.
Нанні навмисно насипала більше порошку й долила надлишок кислоти. І, звісно, в останній момент підкинула це на парту Ади.
БАХ! — полум’я вирвалося з пробірки, частина скла розлетілась по столу. Учні заволали, вчителька кинулась гасити спиртівку.
— Ада! — крикнула вона. — Що ти наробила?!
— Це… — Ада схопилась за горло і лише показала на Нанні, але та вже стояла з невинним виразом обличчя, прикриваючи рот долонею.
— Вона спеціально! — голос Ади зірвався, і майже нічого не було чути.
— Та ви подивіться, — втрутилась одна з подружок Нанні, — навіть пояснити нормально не може.
Вчителька, червона від злості, грюкнула долонею по столу:
— Досить! Адо, ти підеш до директора. Негайно.
#6673 в Любовні романи
#2756 в Сучасний любовний роман
#1049 в Детектив/Трилер
#406 в Детектив
Відредаговано: 03.09.2025