На атоми й назад

Елемент сорок дев'ятий

Попереду почулось хихотіння фарбованої та її компанії. Вони тихо обговорювали мокре волосся Ади, але вперше за день дівчина не відчула того гострого болю приниження.

На дошці з’явилася нова формула, а на партах — нові пробірки й спиртівки.

— Сьогодні подивимось на реакцію металу з кислотою, — сказала вчителька, роздаючи реагенти. — Обережно, бо при неправильному змішуванні може утворитися вибухова кількість газу.

Ада старанно робила все, як було написано в інструкції. Вона тримала пробірку на відстані, стежила за полум’ям, навіть злегка кусала губу від зосередження.

Нанні навмисно насипала більше порошку й долила надлишок кислоти. І, звісно, в останній момент підкинула це на парту Ади.

БАХ! — полум’я вирвалося з пробірки, частина скла розлетілась по столу. Учні заволали, вчителька кинулась гасити спиртівку.

— Ада! — крикнула вона. — Що ти наробила?!

— Це… — Ада схопилась за горло і лише показала на Нанні, але та вже стояла з невинним виразом обличчя, прикриваючи рот долонею.

— Вона спеціально! — голос Ади зірвався, і майже нічого не було чути.

— Та ви подивіться, — втрутилась одна з подружок Нанні, — навіть пояснити нормально не може.

Вчителька, червона від злості, грюкнула долонею по столу:

— Досить! Адо, ти підеш до директора. Негайно.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше