Елемент десятий

Прокинулась я у ще напівпорожній кімнаті. В променях сонця, що щойно сходило, було видно, як у повітрі кружляють пилюки. Телефон задзеленчав — Соня. Я підняла слухавку.

— Доброго ранку, Соня.
— Доброго, Королево.
— Соня, більше не називай мене так. Я більше не королева.
— Ну чому ж ні? Ви завжди королева. Незалежно від того, де ви і що навколо вас. Головне що всередині.
— Ви правду кажете... Але це не через обставини, які зараз. Просто я так вирішила для себе.

— Зрозуміло, окей, тоді слухай, які у нас плани на день.
Поки я вийшла з кімнати, зробила собі бутер з ковбасою і зварила каву. Кавомашину довелося довбанути тричі, щоб вона нарешті ожила. За цей час няня встигла вивалити на мене всю інфу, яку мені конче треба було знати.

Все, що я зрозуміла зі слів Соні — це те, що я у 13-му класі. Саме круте — перейти в останній клас у середині осені. І, звісно ж, у клас з хімією в профілі.
Я, звісно, не повна профанка, трохи розбираюся… Але не люблю. Максимум — змішувала кілька реагентів, щоб зробити щось типу вибухівки. Або яду.
Ладно, відкладемо мої саркастичні радощі.

Я пішла вмиватися. Подивилась у дзеркало. Звичайна я. Ні, стоп. Взагалі не я. Що з моїми очима? Одне, як і було — блакитне. Але друге... зелене? Що за маячня?.. Я потяглася до телефону на поличці над раковиною й загуглила:

"Чому одне око змінило колір?"

Відповідь:
“Це може бути спричинено гетерохромією, травмами, запаленнями або захворюваннями. Гетерохромія — це стан, при якому райдужки очей мають різний колір. Вона може бути вродженою або набутою. В основі — нерівномірний розподіл пігменту меланіну...”

Простіше кажучи — я захворіла?

В мене не було цієї гетеро… як її там!

І тут я згадала… того довбня.
Він питав: "Що з твоїми очима?"
Тобто… вони вже тоді були різні?

Що це за приколи? Коли це сталося? Як? Чому?!

Телефон задзвенів.

— Ти вже вийшла? — спитала Соня.

— Так, вже виходжу, — збрехала я, стоячи у ванній, як вкопана.

— Чекаю на вулиці.

— Там Ферарі?

— Ні, не Ферарі.

Я кинула слухавку. Швидко натягнула джинси, білий светр, зверху пальто. Волосся — у високий хвіст, хвилі спадали мені на спину. Дякую, бігуді.