Ні про що
7
Пізнавши вогню, води та принижень, знехтувавши генеральною репетицією, із заповітною адресою, отриманою через п’яті-десяті руки, і намальованою випадковим перехожим-поляком мапою, Франческа бігла крізь увесь Відень на вулицю Ріхарда Штрауса, щоб зробити йому величезний сюрприз. Але він її випередив. Із сюрпризом. Відчинила їй маленька охайна жінка в окулярах, і звали ту пані frau Doschtsch…
Партії Донни Анни в той вечір журі так і не дочекалося.
Рівно на рік Франческа втратила голос. Хрипіла замість сміху, говорила ще тихіше, ніж до того, і не могла взяти жодної ноти.
Рівно рік їй нестерпно боліло в грудях, мати, невідомо, чим більше вбита – станом дочки чи повним крахом усіх мрій щодо її слави та визнання, довела себе до нервово зриву, від чого Франя ще більше замкнулася в собі, і тільки те й робила, що годинами обливала німими сльозами білі клавіші, яким уривчасто шепотіла: ви ж ні в чому не винні, не винні…
#7806 в Любовні романи
#1842 в Короткий любовний роман
#1834 в Жіночий роман
Відредаговано: 31.12.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
