Ні про що
6
Він загубив її мало не на рік, а потім…
Потім, коли Доща в ній стало більше за музику, він утік. Утік від режиму. А кинутою почувалася вона. У пошуках нових сенсів, не маючи нічого, крім серця та голосу, вона повернулася до музики. Відкілясь випурхнули амбіції, вона – не без допомоги маминих знайомих – вступила до консерваторії, назбирала щедрі врожаї нагород і подяк на конкурсах місцевого рівня, потім замахнулась на рівень державний, всесоюзний… Усі, крім матері, занепокоєно спостерігали, як, втративши сон, апетит і решту здорових інтересів, дівчина знавісніло пре до якихось оманливих вершин. Насправді все пояснювалося просто: Міжнародний конкурс вокалістів у Відні був її останнім шансом. Бо саме до столиці Австрії, наскільки їй було відомо, емігрував із батьком її Іванко. «Її» – в це хотілося вірити Франі, «її», що на прощання сказав: «Все дуже складно. І я не буду ні в чому тобі присягатися. Але ти назавжди тут», стукнувши себе правицею по грудях, і вона не мала сміливості облишити надії, так зворушливо підігрівані винятковими, дивовижної краси листівками без натяку на зворотну адресу…
#7806 в Любовні романи
#1842 в Короткий любовний роман
#1834 в Жіночий роман
Відредаговано: 31.12.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
