Ні про що
1
– А ці, червоні, смачніші, – прицмокуючи, констатує приземкуватий джентльмен у сірому, як і його голова, пальті, і для наочності трясе зіжмаканою в руці обгорткою від цукерки.
– А я тобі що казала, – буркає його немолода супутниця і з гідністю додає: – Я тільки їх і їм.
І не помічає, як знову розпалюється:
– Казала тобі, давай червоних більше візьмемо! Нє, йому, бач, треба тої, як її «різноманітності»! Вже смерть у потилицю дихає, а він все не схаменеться!
– У наші часи такого не було, еге ж? – ніби не помічаючи гарчання дами, питається дідуган, розмахує червоною обгорткою і зосереджено виколупує зі штучних зубів залишки шоколаду.
– Еге ж… – глухо протягує старенька. – Еге ж…
«У наші часи… – подумки повторює вона, і якось наче скрушно хитає головою. – Що то таке – наші часи? Наші – то значить спільні… Чи були вони в нас – спільні часи?..».
– Аби ото язиком плескати, – з напускною невдоволеністю лається вона вголос і, примруживши очі, крокує вже не притрушеною дрібним сніжком бруківкою, а зморшкуватими килимами і потрісканими східцями пам’яті…
#7806 в Любовні романи
#1842 в Короткий любовний роман
#1834 в Жіночий роман
Відредаговано: 31.12.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
